Справа № 2-а-47 / 2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 січня 2011 року                       м. Київ          

Солом'янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді           Коробенка С.В.

При секретарі                     Бусленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,  

В С Т А Н О В И В :

19 листопада 2010 року Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва під час здійснення розрахунку та виплати призначеної йому основної та додаткової пенсії згідно ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.09.2010р.

Позивач також просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Солом'янського району м. Києва призначити йому основну та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із подальшими перерахунками у відповідності до чинного законодавства.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що відповідно до рішення Конституційного суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік, до статей 50, 54 Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Не зважаючи на це, основну та додаткову пенсію у передбачених Законом розмірах Управління пенсійного фонду йому не нараховує та не виплачує.

В судове засідання позивач не з'явився, просив слухати справу у його відсутність.

Представник Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва  у судове засідання не з'явився, хоча Відповідач про слухання справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 згідно довідки МСЕК є інвалідом ІІ групи з 01.07.1991р. із захворюванням, яке пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.5-8)

Позивач, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ,  має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст.50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах – інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається Законом України про бюджет на відповідний рік.

А тому, застосування Відповідачем при обчисленні пенсії Позивачу Постанови КМ України від 3 січня 2002 р. N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», згідно якої розрахунок таких пенсій здійснюється виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка, було протиправним, оскільки прямо суперечило Закону.

Згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи був визначений в сумі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по ІII групі інвалідності –не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008р.  сума додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності –не менше 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір основної та додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто –в даному випадку –норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що розрахунок основної та додаткової пенсії Позивачу Відповідачем здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України від 28.05.2008р. №530, Постановою КМ України від 3 січня 2002 р. N 1.

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необґрунтовано  застосовано ті акти, що мають нижчу юридичну силу, а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачем не застосовано.

З огляду на це, вимоги Позивача про визнання протиправними дій Відповідача щодо нарахування та виплати йому основної та додаткової пенсій всупереч положенням статей 50 та 54  Закону № 796-ХІІ про їх розміри а також вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок належної Позивачу пенсії суд вважає обґрунтованими, і вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у  справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 90, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва при здійсненні розрахунку ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії всупереч вимог статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо їх розміру з 01 вересня 2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок призначеної та належної до виплати пенсії та здійснити відповідні виплати ОСОБА_1 з 01.09.2010р.

-          державної пенсії відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

-          щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів після отримання стороною її копії.

Суддя: