Справа № 1-47/2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

21 травня  2007 року                 Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кіхтенко Н.І.,

при секретарі Сміян А.В.,

за участю прокурора Початенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуня-Шевченківського кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Яблунівка, а жителя с Квітки Корсунь-Шевченківського    району    Черкаської області, громадянина    України, українця, з вищою освітою, одруженого, на   утриманні   дочка    ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобов'язаного, непрацюючого,не судимого в силу Закону України «Про амністію» від 31.05.2005р., у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 367 КК  України,-суд

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 працюючи директором СТОВ «Квітки» с Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області з 18.06.2001 р. по 16 січня 2006 р., будучи службовою особою та виконуючи організаційно-розпорядчі функції на підставі Статуту даного товариства, в період з 1 січня 2002 р. по 31 грудня 2003 р. допустив службову недбалість через недбале та несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, чим заподіяв державним інтересам збитки на суму 59 950 грн. у вигляді ненадходження даної суми до місцевого бюджету, що спричинило тяжкі наслідки, так як спричинена цими діями шкода більше ніж у 3527 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який станом на 2002 - 2003 p. p., тобто на час вчинення злочину, становив 17 грн.

Так підсудний працюючи на вказаній посаді допустив порушення п. З ст. 8 Закону України від 16.07.1999 р. « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні », який передбачає пряму відповідальність посадової особи, яка здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів і є відповідальною за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, не вжив відповідних заходів щодо своєчасності і в повному обсязі сплати нарахованого та утриманого прибуткового податку з працівників товариства за період 2002- 2003 p. p., порушивши при цьому вимоги ст. ст. 10, 19 п. п. 19.2.а, 19.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. « Про прибутковий податок з громадян », відповідно до якого: після закінчення кожного місяця підприємства, установи і організації всіх форм власності не пізніше дня одержання коштів в установах банків на виплату зарплати за минулий місяць зобов'язані перерахувати до місцевого бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку, допустив порушення даного закону і за вказаний період товариством не було  сплачено вказаний вище  прибутковий податок.

Так за вказаний період товариством було одержано і виплачено заробітної плати працівникам в сумі 403 498 грн. З даної суми було утримано прибутковий податок на суму 59 950 грн., який не був перерахований до місцевого бюджету, так як підсудний сподівався на списання державою даної заборгованості внаслідок форс-мажорних обставин та тяжкого фінансового стану підприємства. Але дані кошти  списані не були, а підприємство було  оголошено банкрутом.

Допитаний під час досудового слідства і в суді підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, розкаявся у вчиненому, заявив клопотання про слухання справи у спрощеному порядку, пояснивши, що він правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, та розуміє те, що у такому випадку буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи, які не були предметом дослідження у судовому засіданні  в апеляційному  порядку та  дав суду наступні покази.

Що   директором   СТОВ   «Квітки»   с   Квітки Корсунь-Шевченківського   району   Черкаської області він працював з 16 лютого 2001р. по 16 січня  2006 р. 

Коли він був обраний на дану посаду, то перед працівниками товариства малася заборгованість

по зарплаті в сумі    193 тисячі грн.   Даний борг   товариство виплачувало   частково при повній

виплаті заробітної плати за поточний період. В більшості випадків заробітна плата виплачувалася

натуроплатою та послугами, так як грошей у товаристві не було.

Дійсно   протягом   2002-2003 p.p.   прибутковий податок   нараховувався на нараховану зарплату, але

не виплачувався , так як ці  кошти товариство використовувало на свої потреби, щоб   можна було

працювати.

У 2004-2005 p.p.   підприємство   знаходилося   у тяжкому   фінансовому   стані, а   тому   рішенням

Господарського суду   було   порушено   справу про   банкрутство   підприємства, підсудного   було

звільнено із займаної посади.

Тобто умислу не несплату прибуткового податку він не мав, а був розрахунок, що даний податок

спишуть по форс-мажорних обставинах. Але цього не відбулося.

Суд, на підставі доказів, добутих в порядку ч. З ст. 299 КПК України вважає, що пред'явлене підсудному обвинувачення доказане і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 367 КК України, як вчинення ним службової недбалості, в результаті чого державним інтересам спричинені збитки на суму 59 950 грн. у вигляді ненадходження даних коштів до місцевого бюджету, що є тяжкими наслідками, так як спричинена цими діями шкода більш ніж у 3527 разів перевищує неоподатковуваний мінімум  доходів громадян, який у 2002-2003 р. р. становив 17 грн.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як   злочин  середньої тяжкості.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає: позитивну характеристику з місця проживання, щире каяття, що підсудний до кримінальної відповідальності притягується вперше, на утриманні має неповнолітню дитину та негативний стан здоров'я підсудного і його дружини, про що суду надані  відповідні документи.

В матеріалах даної кримінальної справи мається постанова Корсунь-Шевченківського районного суду від 19.05.2005 р. відносно ОСОБА_1, якою підсудний звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у 2004 році, за п. «б» ст. 1 Закону України « Про амністію», а тому притягнення підсудного за вказаний по даному вироку злочин є притягненням його до кримінальної відповідальності вперше, так як по даній справі злочин вчинено ним у 2002-2003 p.p.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Оскільки підсудний вчинив злочин будучи посадовою особою, то суд вважає необхідним застосувати до нього і додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно - господарських обов'язків.

З урахуванням того, що підсудний не працює на займаній посаді, має негативний стан здоров'я, то суд вважає можливим не застосовувати до нього штраф, що передбачений санкцією ч.2 ст. 367 КК  України.

З урахуванням обставин вчиненого підсудним злочину, його особи, та того, що вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин, суд не вбачає підстав для застосування вимог ст. 7 КПК  України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК  України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК країни і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно -господарських обов'язків строком на 1 рік та без сплати штрафу.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, призначивши йому 1 рік іспитового строку, який рахувати з часу проголошення  вироку.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового троку без згоди кримінально-виконавчої інспекції у Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області не 

виїжджати за межі України   на постійне     місце проживання,   повідомляти     про   зміну   місця проживання.

Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок   може   бути подана   апеляція   протягом    15   діб з часу   його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд.