РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.01.2011 р.                                                                                                                        № 2-385/11

суддя Солом’янського районного суду м. Києва

при секретаріБобровник О.В.

Славовій Н.Ю.

розглянувши позовну заяву  ОСОБА_3

доОСОБА_4

простягнення суми позики, суми індексу інфляції, трьох відсотків річних та одного відсотка за прострочення виконання зобов’язання

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 237 789 грн., з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних, 1 % за прострочення виконання зобов’язання та суми курсової різниці під час повернення боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 квітня 2010 року він на підставі письмового договору позики надав в борг останньому 30 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день підписання договору становить 237 789 грн. Вищезазначену суму грошей відповідач зобов’язався повернути до 14.07.2010 року. Однак у зазначений термін відповідач грошей не повернув.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач та його адвокат проти задоволення позову заперечували у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 15 квітня 2010 року позивач надав відповідачу, у борг –30 000 доларів США, що на день підписання договору складало 237 789 грн., який він зобов’язувався повернути до 14 липня 2010 року, про що було складено договір позики. (а.с. 7)

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду  та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до п.п. 2-3 Договору позики, Позичальник вправі повернути суму позики, а Позикодавець зобов’язується прийняти повернуті грошові кошти не пізніше визначеного у пункті 1 цього договору терміну.

У разі зростання курсу долара до гривні грошова сума визначена у п. 1  цього договору, повертається з розрахунку курсу долара до гривні на день повернення грошових коштів за ставками Національного Банку України.

У разі падіння курсу долара грошова сума визначена у п. 1 цього договору, повертається з розрахунку курсу на день підписання цього договору за ставками Національного банку України.

У разі падіння курсу долара грошова сума визначена у п. 1 цього договору, повертається з розрахунку курсу на день підписання цього договору за ставками Національного Банку України.

При поверненні суми позики своєчасно (тобто до 15 липня 2010 року) Позикодавець вправі буде пред’явити цей договір до стягнення в строки і у порядку, що передбачені чинним законодавством України (в тому числі звернутись до органів нотаріату за вчиненням виконавчого напису), та вимагати при цьому повернення йому позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 відсоток від суми за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунками позивача сум, які підлягають стягненню на підставі чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору позики.

Виходячи з того, що відповідач не виконав умови укладеного з позивачем договору позики, не повернув борг, суд вважає, що вимоги позивача, у цій частині, підлягають задоволенню, сума основного боргу в розмірі 37 789 грн., 10 572,48 грн. збитків завданих інфляцією, 2 443,03 грн. трьох відсотків річних, 297 236,25 грн. 1 % за прострочення виконання зобов’язання та 192 грн.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 1700 грн. судового збору та 120 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин та керуючись ст.ст. 526-530, 1046, 1047, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 237 789 грн. суму основного боргу, 10 572,48 грн. збитків завданих інфляцією, 2 443,03 грн. трьох відсотків річних, 297 236,25 грн. 1 % за прострочення виконання зобов’язання та 192 грн., а всього 548 232,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: