Справа № 2-340/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.05.2010 по пр-ту Повітрофлотському, 1 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Ауді 100, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Форд Експлоуер, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок зіткнення автомобілів, яке сталося з вини відповідача, автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень, а сам позивач відчув біль у шиї та запаморочення, внаслідок чого потребував медичного обстеження. На обстеженні йому була зроблена магнітно-резонансна томографія шийного та грудного відділів хребта, за яку він сплатив 900 грн.

У зв’язку з пошкодженням автомобіля позивач змушений був користуватися послугами таксі, вартість яких склала 230 грн.

Страховою компанією відповідача позивачу не було відшкодовано частину збитків, а саме франшизу у розмірі 580 грн.

За наданням правової допомоги позивач звернувся до юридичної фірми ПП «Юридична фірма «Гарант». Вартість наданих йому послуг склала 3000 грн.

Позивач вважає, що відповідачем завдано йому моральну шкоду, яку він оцінив у 4600 грн., виходячи з таких обставин: характер правопорушення (неправомірна поведінка відповідача, порушення ним правил дорожнього руху), глибина моральних страждань, погіршення матеріального стану з вини відповідача, оскільки він змушений був пройти медичне обстеження, їздити на таксі, витрачатися на юридичну допомогу, позбавлений можливості повноцінно займатися науковою працею, небажанням відповідача вибачитися та компенсувати моральні страждання, викликані погіршенням якості життя, матеріального та душевного стану самопочуття, необхідності змінити життєві плани –відкласти відпустку, порушенням звичайного укладу та ритму життя: замість зайняття своїми звичайними справами, він змушений звернутися до суду, пов’язані з цим значні і самоочевидні затрати часу, зусиль, нервів, відчуття подавленості та приниженості.

У судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги в частині розміру франшизи та просив стягнути з відповідача 900 грн. витрат на медичну допомогу, 230 грн. витрат на таксі, 510 грн. франшизи, 4600 грн. моральної шкоди, та стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 93,10 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Представник відповідача визнав позов у частині стягнення розміру франшизи, в іншій частині позовних вимог заперечував та просив відмовити у позові, посилаючись на те, що направлення на медичне обстеження у позивача немає і таке обстеження лікарі йому не рекомендували. Усі твердження позивача про погане самопочуття є його намаганням створити перед судом штучні докази завданої шкоди його здоров’ю. Подані позивачем квитанції про користування ним таксі є лише доказом його пересування на таксі, але не доказують завдану позивачу моральну шкоду та реальні збитки. Позивач ставить питання про стягнення витрат на правову допомогу, хоча сам є юристом, кандидатом юридичних наук та керівником ПП «Юридична фірма «Гарант», з якою уклав угоду про надання юридичної допомоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що 14.05.2010 по пр-ту Повітрофлотському, 1 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Ауді 100, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Форд Експлоуер, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 Даний факт підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Солом’янського району м. Києва (а.с. 10) та не заперечувався представниками сторін.

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 18.06.2010 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 6).

З листа ПАТ «Страхова компанія «Граве Україна»від 03.12.2010 № 3259 вбачається, що Форд Експлоуер, державний номер НОМЕР_1, застрахований у даній компанії згідно з полісом про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3834021, термін дії якого від 03.04.2010 по 02.04.2011 та був укладений з урахуванням франшизи у розмірі 510 грн. (а.с. 30).

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, позивач звернувся з вимогою до стягнення 510 грн. франшизи до відповідача. Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов у цій частині, тому суд з урахуванням положень ст. 174 ЦПК України, прийшов до висновку про задоволення позову у цій частині.

На підтвердження своїх вимог в частині стягнення 900 грн. позивач надав суду копію квитанції № 719376 від 14.05.2010, виданої ФОП ОСОБА_3, щодо проходження ним магнітно-резонансної томографії шийного та грудного відділ хребта (а.с. 8).

При вирішенні даного питання суд виходить з того, що згідно з довідкою Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф від 14.05.2010 позивач від безкоштовного медичного обстеження та госпіталізації відмовився, будь-яких скарг на стан свого здоров’я лікарям швидкої не заявляв; будь-яких травм у позивача лікарями швидкої не виявлено, надана позивачу медична допомога складалася лише з вживання таблеток «Каптопрес», пульс позивача згідно з даними лікарів швидкої був 70 ударів на хвилину, що в межах норми (а.с. 7).

На розлади здоров’я на місці ДТП позивач не скаржився, що підтвердив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який є другом відповідача та був присутній безпосередньо на місці пригоди.

Направлення на медичне обстеження у позивача немає і таке обстеження лікарі йому не рекомендували. Висновків за результатами проходження ним МРТ він суду не надав, тому суд не вважає квитанцію № 719376 від 14.05.2010 належним доказом заподіяння шкоди здоров’ю позивача та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Квитанції таксі на загальну суму 230 грн. підтверджують лише факт пересування на таксі, проте з них не вбачається, чи саме позивач користувався послугами таксі та чи саме він здійснював їх оплату (а.с. 9). Суд не вважає зазначені квитанції належними доказами завдання позивачеві збитків, тому приходить до висновку про відмову у позові в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Позивачем не було надано до суду жодних доказів того, що йому була завдана моральна шкода та глибокі моральні страждання, які викликані погіршенням матеріального стану з вини відповідача, небажанням останнього вибачитися, необхідністю змінити життєві плани, порушенням звичайного укладу та ритму життя тощо.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Також позивач просив стягнути з відповідача 3000 грн. судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право на правовому допомогу, яка надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.   

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частки позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.   

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рахунку № 4-1 від 15.09.2010 позивач сплатив ПП «Юридична фірма «Гарант»3000 грн. за підготовку позовної заяви та представництво інтересів (а.с. 11). Договір про надання юридичних послуг у встановленому ст. 131 ЦПК України порядку позивач суду не надав. Суд не враховує договір № 3 про надання юридичних послуг від 15.09.2010, поданий представником позивача з порушенням порядку, встановленого чинними процесуальним законодавством, через канцелярію суду після проголошення судом вступної і резолютивної частини рішення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач здійснив оплату послуг за надання йому правової допомоги ПП «Юридична фірма «Гарант», тоді як його інтереси у судовому засіданні представляв ОСОБА_5 на підставі довіреності позивача.   

Главою 17 розділу ІV ЦК України, яка регулює порядок представництва в цивільному процесі, не передбачено права особи, яка є представником за довіреністю, на отримання винагороди від довірителя.   

З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відсутні.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 51 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 12, 57-60, 84, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі 510 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: