Справа №2-2317/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2007 року Луцький міськра'йонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Лівандовської Т.В.,

при секретарі                                      Гуляй О.М.,

з участю позивача    ОСОБА_1,

відповідача                       ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

20.02.2007 рокуОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свій позов тим, що перебуває з відповідачем в шлюбі з 27 травня 2000 року, зареєстрованого у відділі реєстрації актів громадського стану Луцького міськвиконкому, актовий запис за № 285. Від шлюбу в них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Одруження з відповідачем виявилось невдалим. Сторони різні за характером та поглядом на життя. З жовтня 2006 року подружні відносини між ними були фактично припинені. Більше місяця вони проживають окремо. Спільне господарство не ведуть з жовтня 2006 року. Позивач переконана, приминення неможливе, а шлюб існує формально.

Посилаючись на викладене, просить шлюб розірвати та витрати по розірванню шлюбу покласти на відповідача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З свідоцтва про укладення шлюбу, копії свідоцтва про народження дитини, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому 

шлюбі з 27.05.2000 року. Від шлюбу в них народилась одна неповнолітня дитина-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Окрім того, встановлено, що з жовтня 2006 року подружні відносини між сторонами фактично припинені. Більше місяця проживають окремо. Спільного господарства не ведуть. Позивач вважає, що примирення неможливе, наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не вчиняє дій для збереження сім'ї.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що вживання судом заходів для примирення подружжя буде суперечити їх інтересам, а також інтересам їх неповнолітньої дитини, тому, шлюб між ними слід розірвати.

За погодженням сторін, неповнолітню дитину слід залишити на проживання при матері. Підстав, щоб не погодитись з таким рішенням, в суду не має.

При визначенні коштів, що підлягають стягненню з кожної із сторін при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, суд виходить із матеріального становища кожного з подружжя, також враховує, що на утриманні позивача залишається неповнолітня дитина, а, тому, витрати слід покласти на відповідача.

На підставі ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.І ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України , керуючись ст.ст.6, 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд ,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, від якого вони мають одну неповнолітню дитину, зареєстрований 27 травня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому, актовий запис за № 285 - розірвати.

Неповнолітню дитину-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на проживання при ОСОБА_1.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в доход держави з ОСОБА_2 17 (сімнадцять) гривень, а ОСОБА_1 від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Крім цього, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього 

подання  заяви  про  апеляційне  оскарження,  якщо  скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.