Справа № 2-316/ 11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

          17 січня 2011 року                                            Солом?янський  районний суд м. Києва

в складі: головуючого  судді                          Коробенка С.В.

                             при секретарі                                     Бусленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

          Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини з усіх видів доходів щомісяця і до його повноліття.

          Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка посилається на те, що з весни 2010 року Відповідач не виконує свого батьківського обов'язку у відповідності до ст. 180 СК України, не надає матеріальної допомоги Позивачу на утримання дитини.

Добровільно вирішити питання про участь Відповідача у матеріальному утриманні дитини сторони до подання позову не змогли, а тому Позивач просить у судовому порядку стягнути з ОСОБА_5. аліменти.

          У судовому засіданні Позивач позов підтримала і пояснила, що з грудня 2010 року вона вже отримує від Відповідача аліменти, проте звертає увагу суду на те, що добровільно Відповідач звернувся за місцем роботи із заявою про відрахування аліментів лише коли ознайомився із позовом, а тому вона не вважає цей вчинок щирим, допускаючи, що Відповідач після суду може подати заяву про припинення таких відрахувань. З метою забезпечення безперервної допомоги з боку Відповідача на утримання сина Позивач просить позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, наполягаючи на тому, що він завжди забезпечував колишню дружину коштами на утримання сина, а коли дізнався про відкриття провадження у даній справі вирішив закріпити виплату аліментів офіційно, у зв'язку з чим вважає, що суд не має підстав для задоволення позову.

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.07.1992 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданим Ізяславським райвідділом ЗАГС Хмельницької області. (а.с.3)

Від даного шлюбу Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 26.04.1993р., видане Ізяславським райвідділом ЗАГС Хмельницької області. (а.с.4)

20 вересня 2010 року шлюб між Сторонами було розірвано рішенням Солом'янського районного суду м. Києва. (а.с.26)

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу  України батьки зобов?язані  утримувати дитину  до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Встановлено, що основну частину грошових витрат на неповнолітнього ОСОБА_3, пов'язану з оплатою його харчування, придбання одягу тощо, несе Позивач.

З пояснень Сторін вбачається, що способи виконання батьком обов'язку утримувати дитину на момент подання позову добровільно не визначені.

Частина 3 ст.180 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.ст.182, 183 Сімейного кодексу України  частка заробітку (доходу)  батька, яка буде стягуватись  як аліменти на дитину, визначається судом, та не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Встановлено, що Відповідач є військовослужбовцем, офіційно працює в Генеральному штабі Збройних Сил України і має середній заробіток в сумі 4504,98 гривні, а тому має можливість сплачувати аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку.

Оцінюючи надану Відповідачем у підтвердження своїх пояснень копію заяви, поданої ним до Фінансового управління Генштабу Збройних Сил України про добровільну згоду на відрахування з його зарплати аліментів в розмірі ј частини його заробітку, суд звертає увагу на те, що вона подана вже після відкриття провадження у справі і жодним чином не підтверджує наявність у Сторін домовленості щодо способів участі ОСОБА_5 в утриманні дитини.

          Згідно зі ст.191  Сімейного кодексу України  аліменти присуджуються  за рішенням суду  від дня пред?явлення позову.  

           Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню державне мито в сумі 120 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 51 гривень.

          Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись, ст.ст. 180, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 213-215  ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  аліменти  в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.10.2010 року, до досягнення дитиною повноліття.   

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в розмірі 171 гривень.

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути  оскаржено до Апеляційного суду м. Києва  протягом десяти днів  з дня його проголошення.

Суддя: