Справа № 1-40/2011 року

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18.01.2011 року Солом”янський районний суд  м. Києва

             в складі: головуючого- судді   ЗАХАРОВОЇ А.С.

                           при секретарях   СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

                            ПОПОВІЧЕНКО Т.А.

                   з участю прокурора   РИБАЛКА І.А.

                          потерпілого   ОСОБА_2

                           захисників   ОСОБА_3

                                        ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердянська Запорізької області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, фахівець по роботі з клієнтами ТОВ «Офісбуд Україна», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1; раніше не судимого,- в скоєні злочину, передбаченого  ст. 122 ч. 1 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5, 09.12.2009 року приблизно о 13 год. ЗО. Хв.., перебуваючи на сходинковому майданчику третього поверху будинку №4 по бул. Івана Лепсе, в м. Києві, в ході раптово виниклих неприязних відносин, під час словесного конфлікту, умисно наніс удар кулаком правої руки в область лівої частини обличчя потерпілому ОСОБА_2, а також наніс численні удари кулаками обох рук, в результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судово-медичної експертизи 90/е від 11.02.2010 року у ОСОБА_2 були виявлені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма; гематома лівої підочної ділянки; крововилив під шкіру повік лівого ока; закритий перелом лівої виличної кістки; струс головного мозку, що відносяться до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у спричиненні потерпілому ОСОБА_2 тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості не визнав та пояснив, що він працюю в ТОВ «Офісбуд Україна»(м. Київ, бул. І.Лепсе, 4) фахівцем по роботі з клієнтами.

09.12.2009 року, близько 12 год. він знаходився на своєму робочому місці. Між ним та співробітником ОСОБА_2, з яким досить натягнуті відносини, виникла розмова на тему футболу, яка в подальшому переросла у конфлікт. ОСОБА_2 на нього кричав, висловлював на його адресу образливі слова, а він намагався його заспокоїти та запропонував ОСОБА_2 вийти із приміщення офісу.

Знаходячись на сходинковому майданчику третього поверху будинку № 4 по бул. Івана Лепсе, в м. Києві, ОСОБА_2 продовжував кричати на нього і підійшов в притул. Він став відходити назад і вперся в стіну, а ОСОБА_2, підійшовши до нього, намагався схопити його за сорочку, але він відводив його руки. ОСОБА_2 міцно схопив його за комірець сорочки обома руками, а він взяв його за руки та попросив прибрати руки, однак ОСОБА_2 почав його штовхати об стіну та кричати на нього. Потім ОСОБА_2 почав його штовхати об стіну, а він продовжував його тримати за передпліччя. ОСОБА_2, штовхаючи його об стіну, відірвав йому ґудзики на сорочці і тоді він відштовхнув ОСОБА_2

ОСОБА_2 знову підійшов до нього, схопив його за сорочку та, утримуючи своєю лівою рукою його за сорочку, правою рукою наніс йому (підсудному) удар в область живота. Він зігнувся від болю, а ОСОБА_2, продовжуючи утримувати його лівою рукою за сорочку, вдарив його лівою рукою в область правої частини обличчя.

Коли ОСОБА_2 потягнув його за сорочку на себе та замахнувся правою рукою, для того, щоб його знову вдарити, то він в цей момент відштовхнув ОСОБА_2 і той упав на східці, які вели на гору, вдарившись обличчям об перило лівою частиною обличчя. Після цього він зайшов до офісу, а приблизно через 10 хв. туди зайшов ОСОБА_2 та, тримаючись за обличчя, почав лаятись на нього, на що він попросив його вийти.

Вони спустилися на 1 поверх та вийшли на вулицю. На вулиці ОСОБА_2 запитав його де і коли вони сьогодні з ним зустрінуться, на що він відповів, що у ОСОБА_2 є його (ОСОБА_5) номер телефону, подзвонить і домовиться. Після цього він пішов назад у офіс. Через 5 хв., він побачив, що у офіс зайшов ОСОБА_2, який  пішов до кабінету директора ОСОБА_9, де пробув близько 5 хв. Вийшовши з кабінету ОСОБА_9, ОСОБА_2 підійшов до свого робочого місця, взяв свої речі і пішов.

Вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.І ст. 122 КК України підтверджується  зібраними по справі доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_2, який на досудовому слідстві (а.с. 35-36) та в судовому засіданні стверджував, що 09.12.2009 року близько 13 год. ЗО хв.. він знаходився на робочому місці в офісі ТОВ «Офісбуд Україна», що розташоване в  м. Києві бул. І. Лепсе, 4, коли між ним та підсудним ОСОБА_5 сталася розмова, в ході якої ОСОБА_5 почав його ображати. Він попросив припинити образи, на що   ОСОБА_5 запропонував йому вийти і поговорити по чоловічому, на що він погодився.

 Вони вийшли на сходинковий майданчик 3-го поверху будинку № 4 по бул. І. Лепсе в м. Києві, де ОСОБА_5 продовжував його ображати. Вони знаходились на відстані близько 1,5 м один від одного. Він підійшов до ОСОБА_5, але останній сказав йому відійти, при цьому, продовжував лаяти його. Зробивши крок в його (ОСОБА_2) напрямку, ОСОБА_5 наніс правою рукою йому удар в область лівої скули, від чого у нього відразу запаморочилась голова. Також він відчув ще близько З-4-х ударів, в область лівої сторони обличчя. Він закрив руками обличчя та кілька раз відмахнувся руками, потрапивши двічі по обличчю ОСОБА_5, на що останній наніс йому ще 5 ударів, спрямованих у ліву частину обличчя. Тоді він схопив ОСОБА_5 за шию та хотів повалити на підлогу, але йому не вдалося, оскільки він відчував біль в області лівої скули. Він відштовхнув ОСОБА_5 і пішов на І поверх, а підсудний побіг за ним, продовжуючи лаятись. Він намагався ОСОБА_5 заспокоїти. Після чого він повернувся до офісу, взяв свої речі і після розмови з директором ОСОБА_9, пішов з офісу та  поїхав у лікарню.

Протоколом очної ставки від 13.01.2009 року між підсудним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_5, в ході якої останній наполягав на тому, що 09.12.2009 року підсудним  ОСОБА_5 йому завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості при обставинах, що викладені у фабулі вироку ( а.с. 61-64).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29.12.2009 року відповідно до якого потерпілий ОСОБА_2 відтворив обстановку та обставини події при яких 09.12.2009 року йому підсудним  ОСОБА_5  було завдано тілесні ушкодження середньої тяжкості та механізм їх спричинення (а.с. 55-60).

Показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, які на досудовому слідстві (а.с. 38-41) та в судовому засіданні пояснили, що 09.12.2009 року, близько 13 год. 30 хв. вони бачили як до офісного приміщення увійшов ОСОБА_5, який був у збудженому стані, на сорочці були відсутні верхні ґудзики, правий рукав був у крейді, а через декілька хвилин до офісу увійшов ОСОБА_2, який теж був у збудженому стані, обличчя було опухле, забрав речі та вийшов з офісу. Після того, як ОСОБА_2 пішов, ОСОБА_5 розповів, що на східцях у нього з ОСОБА_2 був конфлікт, але детально він не розповідав.

Показами ОСОБА_9, який на досудовому слідстві (а.с. 42-43) та в судовому засіданні стверджував, що є директором ТОВ «Офісбуд Україна»

09.12.2009 року, близько 13 год. він перебував в приміщені офісу ТОВ «Офісбуд Україна», по бул. І. Лепсе, 4, і звернув увагу на те, що у офісі якийсь підвищений шум. Вийшовши з кабінету, він побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які перебували у збудженому стані, а також помітив, що у ОСОБА_2 набрякло обличчя. Він запитав у ОСОБА_2, що сталося, про те він не хотів нічого пояснювати, а сказав, що у нього травма і йому необхідно звернутися до лікаря. Тоді він запитав у ОСОБА_5, який розповів, що між ним та ОСОБА_2 виник конфлікт на ґрунті неприязних стосунків.

Експерт ОСОБА_14 на досудовому слідстві (а.с. 44) та в судовому засіданні стверджував, який показав, що тілесні ушкодження, які отримані ОСОБА_2, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я ) і найбільш об'єктивним механізмом утворення цих ушкоджень є той, який описує потерпілий ОСОБА_2, в т.ч. і при  відтворенні обстановки та обставин події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи 90/е від 11.02.2010 року у ОСОБА_2 були виявлені такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма; гематома лівої підочної ділянки; крововилив під шкіру повік лівого ока; закритий перелом лівої виличної кістки; струс головного мозку, що відносяться до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Аналіз морфології описаного ушкодження, його розташування, часових даних, дає підстави стверджувати, що вказане ушкодження утворилося від дії тупого (тупих) предмету (предметів), не виключено кистю руки, зібраної у кулак, можливо 09.12.2009 року. У зазначеному ушкодженні не відобразилися ідентифікаційні ознаки дії предмету з переважаючою поверхнею контакту.

Є підстави стверджувати, що найбільш об'єктивний спосіб спричинення вказаного тілесного ушкодження відображений у показаннях потерпілого ОСОБА_2 від 17.12.2009 року та у протоколі відтворення обстановки та обставин події за його участю (а.с.24-27) та іншими матеріалами справи.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає їх допустимими та достовірними.

Суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_5 про те, що тілесні ушкодження потерпілий отримав від того, що він відштовхнув ОСОБА_2 і той упав на східці, які вели на гору, вдарившись обличчям об перило лівою частиною обличчя, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, який стверджував, що тілесні ушкодження ним отриманні від ударів, які йому наніс підсудний, і доводи потерпілого підтверджуються поясненнями експерта ОСОБА_14,  висновком судово-медичної експертизи 90/е від 11.02.2010 року, де зазначено, що аналіз морфології тілесних ушкоджень, їх розташування, часових даних, дає підстави стверджувати, що вони утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів), не виключено кистю руки, зібраної у кулак, можливо 09.12.2009 року. У зазначених ушкоджень не відобразилися ідентифікаційні ознаки дії предмету з переважаючою поверхнею контакту і є підстави стверджувати, що найбільш об'єктивний спосіб спричинення вказаного тілесного ушкодження відображений у показаннях потерпілого ОСОБА_2 та у протоколі відтворення обстановки та обставин події за його участю.

Висновок судово-медичної експертизи 1178/е від 30.07.2010 року не спростовує пояснень потерпілого ОСОБА_2 про механізм отримання тілесних пошкоджень, а лише не виключає того, що серед інших тілесних ушкоджень, які потерпілим отримані від дій підсудного, вірогідність утворення закритого перелому лівої вилицевої кістки внаслідок падіння потерпілого із положення «стоячи»з наступним ударом до тупого предмета з обмеженою поверхнею контакту, яким могли бути металеві поручні або східці, а відносно закритої черепно-мозкової травми; гематоми лівої підочної ділянки; крововилива під шкіру повік лівого ока; струсу головного мозку, то з цього приводу вказана експертиза не дає відповіді про механізм їх утворення.

Щодо показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_2, коли з підсудним ОСОБА_5 знаходились на сходинковому майданчику 3-го поверху будинку № 4, по бул. І. Лепсе в м. Києві, накинувся на ОСОБА_5, а той захищаючись, відштовхнув потерпілого, в результаті чого той упав на східці, ударився обличчям о перила, то суд їх до уваги не приймає, т.я. вони не були очевидцями подій, які сталися на сходинковому майданчику 3-го поверху будинку № 4, по бул. І. Лепсе в м. Києві між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а про це ім. повідомив підсудний ОСОБА_5.

А тому, позицію підсудного ОСОБА_5 суд розцінює як бажання уникнути від покарання за скоєне.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудного ОСОБА_5 необхідно визнати винним в тому, що він своїми діями навмисно заподіяв тілесне ушкодження середньої тяжкості потерпілому, що не є небезпечними для життя, але такі, що спричинило тривалий розлад здоров”я ОСОБА_2, а тому його дії підлягають кваліфікації по ч. 1 ст. 122 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд відповідно до  вимог ст. 65 УК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки ним вчиненого, його особу: раніше не судимий, на обліку лікарів психіатра і нарколога не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно, працює, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обтяжуючих та пом”якшуючих покарання  підсудного ОСОБА_5 обставин, судом не виявлено.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_5, його відношення до вчиненого, що віднесено згідно зі ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, працює, ні є державним службовцем, суд дійшов висновку  про призначення йому у виді виправних робіт за місцем роботи і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_5 по ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 2(двох) років виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20 % із заробітної плати в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд з місця проживання до набрання вироком чинності.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

  Суддя: