Судове рішення #13433578

Солом'янський районний суд міста Києва

________________________________________________________________                  

            

Справа   2-а-1237

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22.12.2010           м.Київ

Солом'янський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді           Коробенка С.В.

При секретарі                     Бусленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,  

В С Т А Н О В И В :

16 листопада 2010 року Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати додаткової пенсії згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач також просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату йому додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії згідно вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою суду від 19.11.2010р. було відкрито провадження у справі в частині позовних вимог за період з 16.05.2010р.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що відповідно до рішення Конституційного суду України від №10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік, до статті 51 Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Незважаючи на це, додаткову пенсію у передбачених Законом розмірах Управління пенсійного фонду йому не нараховує та не виплачує.

У судове засідання позивач не з'явився, просив слухати справу у його відсутність.

Представник Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягаючи на тому, що Відповідач при розрахунку розміу додаткової пенсію Порзивачу діє на підставі чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З наявної у справі копії посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. (а. с. 6)

Позивач, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 22.02.1991 р. № 796-ХІІ,  має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст.51 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається Законом України про бюджет на відповідний рік.

А тому, застосування Відповідачем при обчисленні пенсії Позивачу Постанови КМ України від 3 січня 2002 р. N 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», згідно якої розрахунок таких пенсій здійснюється виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка, було протиправним, оскільки прямо суперечило Закону.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI, стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була викладена у новій редакції, і розмір додаткової пенсії для категорії 2 був визначений в сумі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаної статті зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статті 51 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008р.  сума додаткової пенсії для осіб, віднесених до категорії 2, знову встановлена в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто –в даному випадку –норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що розрахунок додаткової пенсії Позивачу Відповідачем здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України №530.

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру додаткової пенсії для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Відповідачем необґрунтовано застосовано ті акти, що мають нижчу юридичну силу, а Закон України, який має вищу юридичну силу, Відповідачем не застосовано.

З огляду на це, вимоги Позивача про визнання протиправними дій Відповідача щодо нарахування та виплати йому додаткової пенсії всупереч положенням статті 51 Закону № 796-ХІІ щодо її розміру суд вважає обґрунтованими, і задоволенню підлягають вимоги за період, в межах якого відкрите провадження у справі, тобто з 16.05.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у  справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 90, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії у розмірі, встановленому  статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 16 травня 2010 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 16.05.2010р. призначеної та належної до виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та здійснити відповідні виплати.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів після отримання стороною її копії.

Суддя:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація