УХВАЛА      2-2161/11

          04 лютого 2010 року  суддя Голосіївського районного суду м. Києва  Чередніченко Н.П. вивчивши цивільний позов ОСОБА_1 до Голосіївської районної у м. Києві ради  про визнання права власності на нерухоме майно , -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно до Голосіївської районної у м. Києві ради про визнання права власності на нерухоме майно .

          Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

          Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

          Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Відповідно до ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2006 року №428 «Про утворення Державної архітектурно-будівельної інспекції»утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.

          Пунктом 4 підпункту 6) Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року №1434 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію»визначено, що державна архітектурно-будівельна інспекція бере участь в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

          Постановою Кабінету Міністрів України  від 25 березня 1993 №225 «Про затвердження Положення про державний архітектурний контроль»визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи, які приймають участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року №923 (зі змінами) «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

          Згідно з пунктом 2 зазначеної Постанови визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється на підставі Свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Сертифікат –документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року №923 (зі змінами ) визначено, що:

-          пункт 12 –за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову.

-          пунктом 14 –у разі прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва інспекція видає протягом двох робочих днів замовникові або уповноваженій ним особі письмову відмову, про що робиться відповідний запис у журналі реєстрації виданих свідоцтв та відмов у видачі. Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду.

          Згідно статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленим цим Законом.

          Статтею 4 цього ж закону визначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації.

          Відповідно до пунктів 7,8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна, що розташовані в м. Києві від 20 червня 2002 року №74/74 підлягає державній реєстрації право власності на об’єкти нерухомого майна, що розташовані в м. Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об’єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентарізації права власності на об’єкти нерухомого майна.  

          Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V «Прикінцеві положення»3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.     

          Всупереч вимогам ст.119 ЦПК України позивачем не було надано доказів невизнання, порушення або його права власності повноваженими органами, які до того ж не були не вказані як відповідачі у позовній заяві.

          Відповідно до Закону України «Про судоустрій»та змін до Цивільного кодексу України суд позбавлений можливості здійснювати заміну неналежного відповідача, залученням співвідповідачами, що в сукупності з відсутністю доказів невизнання та порушення права, відповідно до статті 119 та пункту 4 частини 3 статті 121 змушують суд повернути позовну заяву позивачеві.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119,121 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

          Повернути цивільний позов ОСОБА_1   до Голосіївської районної у м. Києві  ради  про визнання права власності на будинок на адресу позивача.

          Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали . Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи , яка її оскаржує , апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали

          Суддя: