Справа № 2-а-896/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          08 лютого 2011 року суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області  Геєнко М.Г. розглянувши у скороченому провадженні  адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі   Донецької області,  про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, -

                                                       В С Т А Н О В И В:

24.01.2011 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі   Донецької області,  про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу як дитині війни, обґрунтувавши  свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ст. 1  Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року ,,Про соціальний захист дітей війни”, є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 01  січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії.

Просив  визнати дії УПФУ  в Слов'янському районі Донецької області протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок  та виплатити щомісячну державну допомогу  як  дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року - 710,91 грн., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року - 715,23 грн. та з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року –996 грн., з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року –244, 28 грн., за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року –476, 10 грн., з 01.04.2010 року по  30.11.2010 року  - 1296 грн., що становить разом 4438,24 грн.

На підставі ст. 183-2 КАС України справа розглядається у порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання  та виклику осіб , які беруть участь у справі.

Суддя, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_1  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в суді, позивач ОСОБА_1  народився  ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із статтею 1 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1  є дитиною війни в розумінні Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, вважаю, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України ,,Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії  на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Статтею 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2007 рік.

Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції. Законом України  ,,Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, а саме ст. 73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними), то вони оголошуються не чинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. У зв’язку з наведеним вважаю, що вимоги, щодо  зобов’язання нарахувати та виплатити вказану у позові соціальну допомогу за 2007 рік підлягають задоволенню за період часу з 09 липня 2007 року ( день прийняття  рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року включно.

Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, які внесені Законом України ,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). З урахуванням наведеного, вважаю, що вимоги позивача щодо  нарахування соціальної допомоги , як дитині війни за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 22.05.2008 року ( день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни” ( які були внесені Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

Позовні вимоги про нарахування  підвищення пенсії за 2009 р. також підлягають задоволенню, оскільки ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2009 рік” дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не зупинено. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”.

Позовні вимоги про нарахування  підвищення пенсії за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010 року підлягають задоволенню, оскільки ЗУ ,,Про державний бюджет України на 2010 рік” дію ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” не зупинено.

       Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 87 Закону України  ,,Про пенсійне забезпечення" від  05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, відповідно до якої  суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком Оскільки виплата підвищення до пенсії є однією з складових пенсії в цілому, вважаю, що позивачем не пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав з даних  правовідносин.

Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень,   у даній справі –відповідача, і не відноситься до компетенції судових органів. У зв’язку з цим, вважаю, що в цій частині –визначення та стягнення конкретної суми допомоги -  позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп. (а.с.1), які повинні бути повернуті за рахунок місцевого бюджету м. Слов’янськ.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 7, 14, 17, 18, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 183-2, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суддя , -     

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Слов’янському районі Донецької області по ненарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з  22.05.2008 року по 31.12.2008р., з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з  01 січня 2010 р. по  30 листопада 2010 року

          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Слов’янському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з  01 січня 2010 р. по  30 листопада 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення

          В задоволенні інших позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

          Повернути за рахунок місцевого бюджету  м. Слов’янська Донецької області ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

          Постанова  може бути оскаржена в  апеляційному порядку до Донецького  Апеляційного Адміністративного суду через  Слов’янський міськрайонний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                          М.Г.Геєнко