Справа №2-14/11

Рішення

Іменем України

01 лютого 2011 року                                                              м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й  р а й о н н и й    с у д   м і с т а  Ч е р н і г о в а

в складі:  головуючого - судді          Косач   І. А.

               при секретарі                            Пампуха   А.  Ф.

          з участю представника позивача                      Воронецької Н.А.,

відповідача                                                   ОСОБА_2,

відповідача                                                    ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

ВАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення 306559 грн. 10 коп. заборгованості за кредитним договором. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.01.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 014/3948/3/09425 про надання кредиту в сумі 40000 доларів США, строком до 24.01.2018 року зі сплатою 13.5 % річних. В забезпечення повернення кредиту 25.01.2008 року були укладені договір іпотеки належної позичальнику двокімнатної квартири АДРЕСА_1, в якій він був зареєстрований та договір поруки з ОСОБА_3 Банк свої зобов‘язання за кредитним договором виконав, згідно п.5.1 кредитного договору позичальник зобов‘язався забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих відсотків та інших платежів на умовах встановлених договором. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Вказують, що 17.06.2008 року направили до Другої Чернігівської державної нотаріальної контори повідомлення з вимогою до спадкоємців про погашення кредитної заборгованості та листи-повідомлення на адресу спадкоємців першої черги за законом: ОСОБА_2 (матері померлого) та ОСОБА_9 (доньки померлого) і поручителя ОСОБА_3 Проте, заборгованість за кредитним договором так і не була погашена. Згідно листа нотаріуса заяв про прийняття спадщини не надходило, надійшла заява про відмову від спадщини від дочки спадкодавця – ОСОБА_9 Зазначають, що мати спадкодавця ОСОБА_2, яка проживала разом з ним на день його смерті, вважається такою, що прийняла спадщину. На день смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 загальна сума боргу за кредитним договором № 014/3948/3/09425 від 25.01.2008 року складала 39812,87 доларів США, з яких 39234,01 доларів США – кредит і 578,86 доларів США – відсотки за період з 29.04.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. У гривневому еквіваленті сума боргу становить 306559 грн. 10 коп. з розрахунку 7.70 грн. за 1 долар США за офіційним курсом НБУ на 12.01.2009 року. Відповідно до договору поруки з ОСОБА_3, останній на добровільних засадах взяв на себе зобов‘язання в повному обсязі солідарно відповідати по зобов‘язаннях ОСОБА_8 за кредитним договором. Відповідно до п.3.1.1 договору поруки поручитель зобов‘язаний протягом 10 робочих днів від дати отримання письмового повідомлення кредитора про невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов‘язання виконати відповідне зобов‘язання шляхом перерахування суми кредиту, несплаченої суми процентів, комісій, неустойки, витрат і збитків кредитора, завданих порушенням зобов‘язання, на рахунки, вказані в повідомленні кредитора. Вимоги банку про погашення заборгованості ОСОБА_3 залишив без задоволення.

16.04.2009 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 39812,87 доларів США боргу, що у гривневому еквіваленті складає 306559 грн. 10 коп. заборгованості; стягнення зі ОСОБА_2 проводити за рахунок спадкового майна: двокімнатної квартири, загальною площею 44.0 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1; стягнути з відповідачів судові витрати.

В ході судового розгляду до участі в справі було залучено в якості співвідповідача ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_7,  проведено  замінену позивача ВАТ  «Ерсте Банк» на Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк».

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, виклала пояснення зазначені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали, пославшись на письмові заперечення та суду пояснила, що вона звернулась  до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого сина, але  свідоцтво про прийняття спадщини не отримувала.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали, посилались на подані  письмові заперечення.

Представник співвідповідача ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», співвідповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з‘явилися, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надані  заперечення, в яких просять в задоволенні позовних вимог відмовити.  Суд вважає за можливе слухати справу  у відсутність  представника ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_7 на підставі наявних матеріалів та доказів в справі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 25.01.2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» і ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 014/3948/3/09425 про надання кредиту в сумі 40000 доларів США, зі строком користування кредитними коштами до 24.01.2018 року, із сплатою 13.5 % річних (т. 1 а.с.7-9). Пунктом  10 Положення про кредитування, затвердженого Постановою Правління НБУ №246 від 28 вересня 1995 року, передбачає можливість надання банками резидентами України кредитів у іноземній валюті.

25.01.2008 року в забезпечення виконання кредитного договору № 014/3948/3/09425 було укладено договори поруки № 014/3948/3/09425/2 з ОСОБА_3 (т.1 а.с.15-16) та договір іпотеки № 014/3948/3/09425/1, згідно якого іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов‘язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна, предметом іпотеки є двокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.17-20).

Згідно п.3.8 вищезазначеного кредитного договору № 014/3948/3/09425 обов‘язковою умовою надання кредиту є страхування позичальника (тобто ОСОБА_8) від ризику смерті внаслідок нещасного випадку, виникнення (загострення) захворювання, страхування майна, застава якого є забезпеченням кредитного договору, на користь кредитора, та інше страхування відповідно до умов кредитного продукту (т.1 а.с.7).

25.01.2008 року ОСОБА_8 уклав з ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» договір № 54-2401-0028 добровільного страхування від нещасних випадків програма «Кредитопозичальник», строком дії з 25.01.2008 до 24.01.2009 року, згідно якого вигодонабувачем є ВАТ «Ерсте Банк», предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов‘язані з життям, здоров‘ям та працездатністю застрахованої особи, страхова сума складає 202000 грн. 00 коп. ( т.1 а.с.103-104). Згідно п. 7.1. зазначеного договору  страховим випадком є  смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку , який стався в період дії даного договору. Визначення  «Нещасного випадку» викладене  в п. 18.1.  Договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник за кредитним договором ОСОБА_8 помер (т.1  а.с.39). Згідно виписки епікризу  з історії хвороби  № 2530  причиною смерті ОСОБА_8  є рак головки підшлункової залози ( т.3 а.с.93). Як вбачається з наданого суду розрахунку боргу,  станом на день смерті позичальника, тобто, на ІНФОРМАЦІЯ_1, загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 39812,87 доларів США, а саме: залишок по кредиту 39234,01 доларів США, заборгованість за відсотками за період з 29.04.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 578,86 доларів США ( т.1 а.с.14). Згідно встановленого НБУ курсу валют станом на 12.01.2009 року 1 долар США дорівнює 7,70 грн., тобто, гривневий еквівалент заборгованості по кредиту за курсом НБУ становить 306559 грн. 10 коп.

Згідно ч.1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Відповідно до  ст. 523 ЦК України,  порука, або застава, встановлена іншою особою, припиняється  після заміни боржника якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати  виконання зобов’язання  новим боржником.

Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.            Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

      Згідно ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

          Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов’язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

          Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

          Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

           Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов’язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконано іншою особою. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).   

             Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

            Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Тобто у разі сперті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки  померлої особи (боржника) переходять до інших осіб – її спадкоємців, які відповідно до ст. 1282 ЦК України зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщини.

            На підставі ст.ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом, зокрема, діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину, або не прийняти. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або мін дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняти спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

             Пунктом 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р.№ 20\5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р., передбачено, що нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця; претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги; про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину або виконавця заповіту.

17.06.2008 за № 32.2.0/400 відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» на адресу Другої Чернігівської державної нотаріальної контори було направлено   вимогу до спадкоємців про погашення кредитної заборгованості ( т.1 а.с.139).

Згідно копії спадкової справи, дочка померлого -  ОСОБА_9  відмовилася від належної  їй частки в спадковому майні  ( т.1 а.с. 138).   Згідно довідки Другої   Чернігівської державної нотаріальної контори  вбачається,  що 28.08.2009 року до Другої   Чернігівської державної нотаріальної контори подана заява про прийняття спадщини  від матері спадкодавця – ОСОБА_2  Свідоцтва про право  на спадщину по даній справі не видавались.  (т.3 а.с. 11).

            Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов’язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до Договору дарування квартири та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ( т.1 а.с.156, 157) квартира №32, розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Пирогова, 7а, являлася власністю покійного боржника ОСОБА_8, ринкова вартість якої, станом на 23 січня 2008 року, складає 52183 дол. США (т.1  а.с.168-177).

Відповідно до п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (із змінами і доповненнями), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути, зокрема, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про те, що спадкоємець перед смертю спадкодавця безпосередньо проживав разом зі спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем. Як вбачається з матеріалів  справи та з пояснень відповідачки  ОСОБА_2 вона постійно проживає в АДРЕСА_1, яка  належала на праві власності   ОСОБА_8  і звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття  спадщини, а  саме  - квартири АДРЕСА_1. Іншого майна, яке б належало  її покійному сину на праві власності  немає.

Відповідно до висновку експерта  № С- 230  від 30.12.2010 року  судової будівельно-технічної експертизи  ринкова вартість  квартири № 32, що розташована по АДРЕСА_1, станом на момент проведення експертизи  складає 190856,00 грн. (т. 3 а.с. 114-119).

Оскільки  позичальник  помер,  відповідач ОСОБА_3 не поручався за нового боржника, суд приходить до висновку, що  договір поруки в зв’язку зі смертю позичальника припинився,  а тому позовні вимоги   в частині стягнення  заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.  Також суд не бере до уваги посилання  відповідачки ОСОБА_2  щодо задоволення вимог кредитора за рахунок  виплати страхового відшкодування  за договором добровільного страхування  від нещасних випадків № 54-2401-0028 від 25.01.2008 року,  оскільки  смерть  ОСОБА_8 настала  не в результаті нещасного випадку, а тому відсутні підстави щодо задоволення позовних  вимог  про стягнення заборгованості  за кредитним договором   в частині стягнення з  ПАТ «СК»  Українська страхова група».

          Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 на час смерті знаходився в шлюбі з ОСОБА_7, який було зареєстровано 19.04.2000 року. Заочним рішенням  Новозаводського районного суду м. Чернігова від  07.07.2009 року  визнано шлюб, зареєстрований  19.04.2000 року, актовий запис  №  05 відділом  реєстрації  актів громадського стану  ЧРУЮ Чернігівської області   між ОСОБА_7  та ОСОБА_8 – недійсним ( т.2 а.с. 232-233).  Оскільки  шлюб між ОСОБА_7  і ОСОБА_8 визнано недійсним, спадщину  відповідачка не приймала, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги   в частині стягнення  заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_7 задоволенню не підлягають.

          Також судом не приймаються до уваги доводи  відповідачки ОСОБА_2 про обов’язок  відповідати  за зобов’язаннями  ОСОБА_8 його колишньої дружини ОСОБА_10 за рахунок  спільного майна – а саме буд. АДРЕСА_2 та його доньки ОСОБА_9, оскільки  шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_10  розірваний. ОСОБА_9   протягом шестимісячного строку звернулась  в нотаріальну контору  з заявою про  відмову  від прийняття спадщини. Згідно договору  купівлі-продажу від  12.08.1992 року  ОСОБА_10  купила незакінчений будівництвом буд.  АДРЕСА_2  (т. 3 а.с.18-19),  право власності на даний будинок не зареєстровано.   

Разом з тим, суд не погоджується  з позовною вимогою позивача щодо проведення стягнень з відповідачки ОСОБА_2 за рахунок спадкового майна двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, так як на останню не було належним чином видано правовстановлюючих документів на вищезазначене спадкове нерухоме майно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов потрібно задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк»    заборгованості за договором кредиту в межах вартості спадкового майна – 190856,00 грн.             У зв’язку з частковим задоволенням позову потрібно стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» 1700 гривень 00 копійок судового збору та  30  гривень 00 копійок витрат з інформаційно–технічного забезпечення розгляду справи. В решті задоволення позовних вимог відмовити.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 57-64, 88, 208, 209, 212-215, 292 ЦПК України, ст.ст. 526, 543, 554, 559, 608, 1216, 1218, 1219, 1268, 1258, 1261, 1270, 1282, 1297 ЦК України, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року № 20/5, Постанови Правління НБУ №246 від 28 вересня 1995 року,  ППВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, суд, -  

Вирішив:

          Позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_7 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 190856, 00  (сто дев’яносто  тисяч вісімсот  п‘ятдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» 1700 гривень 00 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» 30  гривень 00 копійок витрат з інформаційно–технічного забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова І. А.   Косач