Справа №22ц-2120/2007 Головуючий в І інстанції - Бондарьова ГА.
Категорія 19/21 Доповідач - Рудь В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Рудь В.В.
суддів - Ремеза В.А., Можелянської З.М.
при секретарі - Худолій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську про відшкодування моральної шкоди (а.с.З).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості та за час роботи одержав виробничі травми. На підставі чого, за висновком первинно-повторної МСЕК від 09.10.2003 року йому встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 80%, а також визнано інвалідом 2 групи безстроково (а.с.12). В зв'язку з чим, у відповідності до ст.ст.21,28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», просив суд стягнути на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську у рахунок відшкодування моральної шкоди 75000 грн.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29.12.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську стягнуто 45000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок отримання професійного захворювання (а.с.21-23).
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на відсутність медичного висновку щодо спричинення позивачу моральної шкоди, зупинення дії в 2006 та 2007 роках Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині, що стосується відшкодування моральної шкоди, а також посилаючись на той факт, що нещасні випадки сталися в 1978 та 1982 роках, тобто до створення Фонду, в зв'язку з чим відшкодування шкоду позивачу підлягає задоволенню за рахунок підприємства на якому останній отримав травму. (а.с.25-27).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши
2
пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив факт отримання ОСОБА_1. виробничих травм при виконанні трудових обов'язків на підприємствах вугільної промисловості, в наслідок чого за висновком МСЕК від 09.03.2003 року його визнано інвалідом 2 групи та встановлено 80% втрати професійної працездатності, з яких 20% - повторно, 60% - первинно (ас. 12), та прийшов до обґрунтованого висновку, що в зв'язку з отриманим професійним захворюванням, позивачу спричинено моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню шляхом стягнення з відповідача страхової виплати за моральну шкоду у відповідності до вимог ст.ст.21,28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність медичного висновку щодо факту спричинення ОСОБА_1. моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у відповідності до вимог ч.З ст.34 зазначеного вище Закону, вирішення питання щодо моральної шкоди віднесено до компетенції суду, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про доведеність її спричинення позивачеві.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи щодо зупинення з 01.01.2006 року на підставі ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та з 01.01.2007 року на підставі ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині, що стосується відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з професійним захворюванням до 01.01.2006 року, первинно-повторно був оглянутий із встановленням розміру втрати працездатності та групи інвалідності ще 09.10.2003 року.
Безпідставними є і посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську на те, що останнє є неналежним відповідачем по справі, оскільки виробничі травми ОСОБА_1. були отримані в 1978 та 1982 роках, тобто до створення Фонду.
Згідно висновку МСЕК від 09.03.2003 року ОСОБА_1. визнано інвалідом 2 групи з 09.03.2003 року та встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 80% безстроково, з яких 20% по травмі від 1978 року - повторно, а 60% по травмі від 1982 року - первинно (а.с. 12).
Разом з тим, виходячи з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, розміру втрати позивачем професійної працездатності та групи інвалідності, колегія суддів знаходить можливим зменшити цей розмір стягнутої моральної шкоди до 20000 грн., задовольнивши апеляційну скаргу частково.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРШШЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29.12.2006 року змінити.
Зменшити стягнуту з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську суму у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1до 20000 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.