АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-360/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 27 Бассак Т.Є.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВасиленко Л.І.
суддівЮвшина В.І., Гончар Н.І.
при секретаріБондаренко І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_8, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Придніпровської районної ради про визнання недійсним договору іпотеки,
в с т а н о в и л а :
12.10.2009 р. ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_7, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_8, ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Придніпровської районної ради про визнання недійсним договору іпотеки.
В обґрунтування заявлених вимог, які позивачка неодноразово уточнювала, вказала, що 20.01.2007 р. між нею та ОСОБА_8 був укладений шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбу зроблений відповідний актовий запис за №57. 08.09.2008 р. від спільного шлюбу у них народилась донька ОСОБА_7
30.09.2008 р. між ОСОБА_8 та ЗАТ(ПАТ) КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № CSIPGK00000322 про надання кредитних коштів на строк з 30.09.2008 р. по 30.09.2018 р. включно у вигляді поновлювальної лінії у розмірі 68128,97 доларів США, на придбання нерухомості .
В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору сторони 30.09.2008 р. уклали договір іпотеки № СSІРСК00000322, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9
Відповідно до договору іпотеки № CSIPGK00000322 ОСОБА_8 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Разом з тим, ОСОБА_8 є батьком малолітньої - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Незважаючи на те, що згода органу опіки та піклування необхідна не тільки тоді, коли дитина є власником нерухомого майна, але і коли вона має право користуватися цим майном, такої згоди органу опіки та піклування не було.
Позивачка вважає, що даний договір іпотеки являється недійсним, оскільки був укладений без дозволу органу опіки та піклування і тому порушує майнові права малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Тому позивачка просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 30.09.2008 р. за № CSIPGK00000322 між ЗАТ(ПАТ) комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення сторін, що з’явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи позивачці в задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того, що на час укладання договору іпотеки 30.09.2008 р. в спірній квартирі, яка являється предметом іпотеки, була зареєстрована одна особа, а саме попередній власник даної квартири – ОСОБА_10, позивачка зареєстрована за вказаною адресою з 12.12.2008 р., тобто після укладання договору іпотеки, ОСОБА_8. з 12.05.1996 р. по даний час зареєстрований в АДРЕСА_2. З викладених підстав суд дійшов висновку, що відсутні законні правові підстави для визнання недійсним спірного договору іпотеки.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 30.09.2008 р. між ОСОБА_8, чоловіком позивачки, та ЗАТ(ПАТ) КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір № CSIPGK00000322 про надання кредитних коштів на строк з 30.09.2008 р. по 30.09.2018 р. включно у вигляді поновлювальної лінії у розмірі 68128,97 доларів США на придбання нерухомості.
В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору в той же день сторони уклали договір іпотеки № СSІРСК00000322, згідно якого ОСОБА_8 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1, власником якої він являвся на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 30.09.2008 р. (а. с.13 – 16).
Те, що ОСОБА_6 дала згоду на укладання договору іпотеки підтверджується поясненням нотаріуса, який посвідчував спірний договір іпотеки (а. с. 41).
Суд також встановив, що на час укладання договору іпотеки від 30.09.2008 р. в квартирі АДРЕСА_1 була зареєстрована одна особа, попередній власник квартири – ОСОБА_10, що підтверджується довідкою ПП «Жеос» від 11.09.2008 р.
Позивачка зареєстрована в АДРЕСА_1 з 12.12.2008 р., тобто після укладання спірного договору іпотеки.
ОСОБА_8. з 12.05.1996 р. по даний час зареєстрований в АДРЕСА_2.
Свідоцтво про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 було видане 30.09.2008 р., тобто датою укладання спірного договору іпотеки (а. с. 18).
Таким чином викладене свідчить про те, що на день укладання та посвідчення спірного договору іпотеки – 30.09.2008 р. жодний з батьків малолітньої ОСОБА_7 та сама малолітня ОСОБА_7, свідоцтво про народження якої було видане також 30.09.2008 р., не були зареєстровані в АДРЕСА_1.
Згідно частини 6 статті 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог являється підставою для її недійсності (частина 1 статті 215 ЦК України).
У відповідності до статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без згоди органу опіки та піклування вчиняти договір, який підлягає нотаріальному посвідченню чи спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.
Таким чином, батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування розпоряджатися майновими правами дітей.
Однак, як встановлено судом, малолітня дочка позивачки - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, майнових прав відносно забезпеченої договором іпотеки квартири не мала, не набула малолітня дочка позивачів і право на користування житлом на час укладання спірного договору іпотеки, відповідно для укладання вказаного договору дозвіл органу опіки та піклування законом не вимагається.
Враховуючи викладене та приведені вимоги закону, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_6
На думку колегії суддів, при винесенні рішення суд вірно врахував всі обставини справи, встановив відповідні правовідносини, дослідив докази, що маються у справі як в підтвердження позову так і в його заперечення, та виніс правильне по суті і справедливе рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :