АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-202/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 39 Бащенко С.М.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Василенко Л. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          24 січня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВасиленко Л.І.

суддівКорнієнко Н.В., Бородійчука В.Г.

при секретаріГолобородько С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІА», ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації,

в с т а н о в и л а :

18.05.2009 р. ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до редакції газети «Антенна», ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 13.05.2009 р. на третій сторінці № 18 громадсько-політичного тижневика «Антенна», засновником якої на момент подачі позову являлося ТОВ «НІА», а на час розгляду спору - Черкаська громадська організація «Центр медіаініціатив», була опублікована стаття «Секс-скандал в Черкасском ГАИ или зачем полковнику фаллоимитатор?».

Підставою для публікації даної статті послугував лист ОСОБА_6 в редакцію громадсько-політичного тижневика «Антенна», який містить інформацію про нетрадиційну сексуальну орієнтацію позивача, примушування ОСОБА_6 та інших осіб до статевих стосунків з ним під загрозою шантажу, застосування фізичного насильства тощо.

Позивач вважає дану інформацію недостовірною, та такою, що порочить його честь,  гідність та ділову репутацію.

Внаслідок поширення вказаної інформації позивачу було заподіяно значної моральної шкоди, яка виражається в постійному нервовому напруженні, хвилюванні, відчутті недовіри зі сторони колег по роботі, клієнтів, друзів, знайомих. Після поширення вищевказаної інформації, ділова репутація позивача, який працює заступником начальника УДАІ УМВС України в Черкаській області та у підпорядкуванні у якого знаходиться чисельна кількість людей, зазнала значного приниження, оскільки він був змушений давати пояснення правоохоронним органам, виправдовуючись за діяння, які не вчиняв. Він втратив повагу серед друзів, знайомих, колег по роботі та своїх підлеглих. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 169 195 грн., виходячи з розрахунку заробітної плати, яка могла бути втрачена у зв'язку із звільненням внаслідок інциденту.

Позивач просив суд зобов’язати редакцію газети «Антенна» надрукувати спростування статті « Секс – скандал в Черкасском ГАИ или зачем полковнику фаллоимитатор?» шляхом опублікування резолютивної частини рішення на третій сторінці газети на тому самому місці шпальти, тим же шрифтом – у наступному номері після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди  169 195 грн. та витрати пов’язані з розглядом справи, а саме: витрати на оплату судового збору у розмірі 8 458,25 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду, занесеної до протоколу судового засідання від 16.11.2009 р., замінено неналежного відповідача редакцію газети «Антенна» на належного відповідача ТОВ «НІА».

26.07.2010 р. ОСОБА_7 надав суду заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з ОСОБА_6 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди  169 195 грн., витрати пов’язані з розглядом справи, а саме: витрати на оплату судового збору у розмірі 8 458,25 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

12.08.2010 р. позивач збільшив позовні вимоги та остаточно просив суд визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, що міститься в листі ОСОБА_6, конкретизувавши дослівно яку саме інформацію.

Стягнути з ОСОБА_6 на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди  169 195 грн., витрати пов’язані з розглядом справи, а саме: витрати на оплату судового збору у розмірі 8 458,25 грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 жовтня 2010 року позов задоволено частково, визнано, що викладена в листі ОСОБА_6 на адресу редакції газети «Антенна» інформація про те, що ОСОБА_7 є особою з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, примушував ОСОБА_6 та інших до вступу в статеві стосунки, шантажував ОСОБА_6 та заподіював тілесні ушкодження, використовував службове становище в особистих цілях – недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_7

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., судові витрати: судовий збір в сумі 250 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 5 500 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду, як постановлене з порушенням нормам матеріального та процесуального права, скасувати і закрити провадження по даній справі.

При цьому вказала, що суд першої інстанції фактично розглянув справу та прийняв рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про визнання інформації недостовірною.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ОСОБА_6  – ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її  відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_7, районний суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_6 достовірність поширеної нею  в листі негативної інформації стосовно позивача не довела, то вказана інформація, у відповідності до вимог ст. 277 ЦК України,  вважається недостовірною. Так як позивач зазнав моральних страждань, переживань з приводу поширення про нього недостовірної інформації, необхідності бути підданим службовій перевірці, з урахуванням того, що він не був звільнений з органів внутрішніх страв, враховуючи характер та тривалість його моральних страждань, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_6 на його користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн.  

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа, зокрема, має право на повагу до гідності та честі.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 27 лютого 2009 року N 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

ОСОБА_7, заявляючи позов, посилався на такі норми матеріального права, як ст. ст. 277, 280, 297, 299 ЦК України.

Суд, ухвалюючи рішення, відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України  перевірив і  дав оцінки доказам, що є в матеріалах справи, в контексті вказаних норм матеріального права.

Так судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_6 в листі до редакції газети «Антена» була викладена інформація про те, що позивач є особою нетрадиційної сексуальної орієнтації, примушував її та інших осіб тієї ж статі, що і позивач  до вступу з ним в статевий зв’язок, застосовував до ОСОБА_6 та членів її сім’ї фізичне та психологічне насильство, шантаж, при цьому використовував службове становище в особистих цілях.

Так, зокрема, на а. с. 15 – 16, 27 - 29 є лист ОСОБА_6 адресований в редакцію газети «Антенна», в якому після викладу підстав звернення остання дала згоду на використання фактів її особистого життя в публікації, які мають ознаки негативного та образливого спрямування щодо особи, якої вони стосується – ОСОБА_7

Інформація, яка була поширена ОСОБА_6, за своїм змістом свідчила про конкретні факти дій ОСОБА_7 і стосуються вони, зокрема  принципів людської моралі і неетичної поведінки в особистому, суспільному житті і обставин вчинення кримінально-карного діяння, які позивач вважав негативними, образливими та такими, що не відповідають дійсності.

Використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускається, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини – ч. 1 ст. 302 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач відноситься до керівного складу одного з підрозділів міліції у м. Черкаси, у відносинах з громадянами, як правоохоронець, неухильно має дотримуватись принципу гуманізму, норм поведінки, Закону України «Про міліцію», Кодексу честі працівників ОВС.

Викладена в листі ОСОБА_6  інформація  протирічить вказаним нормам, тобто є негативною.

Враховуючи викладене та приведені вимоги закону, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_6  поширила інформацію, яка стосується ОСОБА_7, в листі адресованому в редакцію газети, довівши її до відома певного кола осіб та яка в подальшому лягла в основу статті «Секс-скандал в Черкасском ГАИ или зачем полковнику фаллоимитатор?», при цьому достовірність поширеної нею негативної інформації стосовно позивача не довела, прийшов до обґрунтованого висновку, що вказана інформація, а саме, що ОСОБА_7 є особою з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, примушував ОСОБА_6 та інших до вступу в статеві стосунки, шантажував ОСОБА_6 та заподіював тілесні ушкодження, використовував службове становище в особистих цілях, є недостовірною та такою, що ганьбить його честь, гідність, ділову репутацію.

Встановивши, що ОСОБА_7 зазнав моральних страждань, переживань з приводу поширення про нього недостовірної інформації, необхідності бути підданим службовій перевірці, з урахуванням того, що він не був звільнений з органів внутрішніх страв, беручи до уваги характер та тривалості його моральних страждань, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_6 на  користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується і судова колегія.

На ряду з викладеним, враховуючи, що постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року N 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 року N 3, від 31 березня 1995 року N 4, від 25 грудня 1996 року N 14 та від 3 грудня 1997 року N 12), на час виникнення спірних правовідносин та вирішення спору, втратила чинність, судова колегія вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини посилання на п. 3 вказаної постанови.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, виходячи з наступного.

Враховуючи, що позивач рішення суду не оскаржив, отже погодився з висновками суду першої інстанції та з тим способом захисту його порушеного права, який обрав суд, а саме визнання інформації в листі ОСОБА_6 на адресу редакції газети «Антенна» недостовірною та такою, що ганьбить його честь, гідність і  ділову репутацію та стягненням заподіяної йому моральної шкоди в розмірі 5000 грн., тому той факт, що суд не вимагав від ОСОБА_6 спростування інформації шляхом визначеним ст. 277 ЦК України, не може слугувати підставою для скасування рішення суду.

Вимога ОСОБА_6 про скасування рішення суду і закриття провадження у справі  не підлягає до задоволення, оскільки відсутні правові підстави визначені ст. ст.  205 і 310 ЦПК України.

Апелянт, ставлячи вимогу про закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не зазначив правову норму, яка б слугувала підставою  для закриття.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею  законної сили.

Головуючий :

          Судді :