Справа № 2-1248/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

24 січня 2011 року

Саксаганський районний  суд м. Кривого Рогу  

у складі головуючого судді Ан О.В.  

при секретарі   Плахотіній  Л.І.

зав  участю  заявника  ОСОБА_1

                      представника  позивача   ОСОБА_2
                     представника   відповідачів  ОСОБА_3   

 розглянув у   судовому засіданні в залі суду  в  м . Кривому Розі справу за   позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про встановлення  факту  проживання однією  сім»єю,  визнання  права  власності на  спільно придбане майно

                                                 У С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1   звернулася до суду з  позовом, в  якому  просила  встановити  факт  її проживання з  ОСОБА_7 з  травня 1997 року ,  визнати право  власності на  1\2  частину  придбаного  в  період спільного проживання з  ОСОБА_7 майна.

            В  подальшому   позивач  уточнила  позовні  вимоги та  просила  визнати  факт проживання  однією   сім»єю  з  ОСОБА_7 з травня 1997 року по  травень2008 року,  визнати за  нею право  власності на  майно  загальною  вартістю  6700 гр-н:  :  меблеву  стінку,  пральну  машину «Арі стон», набір меблів для  кухні вартістю  3975 гр-н.

                В  судовому засіданні   позивач  та  її представник  підтримали позовні  вимоги. Позивач  зазначила, що  в  січні  1997 року  вона  та  ОСОБА_7 почали проживати однією  сім»єю та   вести спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно вирішували побутові та інші проблеми. Задля облаштування  житла та покращання якості життя в різні роки ними було придбано меблі та побутову техніку. Зокрема, в вересні 1998 року ними було придбано виготовлену на замовлення меблеву стінку вартістю 800,00 гр-н, в серпні 2002 року  куплено - пральну машину «Арістон», вартістю 1925,00 гр-н, в серпні 2003 року  куплено - набір меблів на кухню, вартістю 3975,00 гр-н,  всього на   суму  6700 гр-н.  Відносини між нею та  ОСОБА_7 були родинні,  як  між  чоловіком  та дружиною:  вони  піклувались одне про одного, спільно вирішували проблеми,  вели спільне господарство,  мали спільний бюджет. Всю роботу по домашньому господарству вони  виконували разом. Між ними було повне взаєморозуміння.  З 2004 року  ОСОБА_7  втратив роботу і знаходився на її повному утриманні. В жовтні 2007 року чоловік потрапив в автомобільну аварію, перебував у тяжкому стані.  Вона  доглядала за  ним  як  дружина.  Після аварії стан  здоров'я  ОСОБА_7 повністю не відновився:  він почав хворіти,  а  через  це  не мав змоги працювати. На протязі 2004 - 2008 років  ОСОБА_7  знаходився на її утриманні. На  час останнього  перебування  ОСОБА_7 в  лікарні, їй   не дозволяли його навідувати,  про те  вона домовлялась з медперсоналом  та приходила  до  чоловіка.  З  лікарні  вона забрала  ОСОБА_7 в  свою  квартиру,  а  коли потеплішало  вони переїхали в  Мар»янівку.  Для  належного догляду  за  ОСОБА_7  ОСОБА_4  дала на  ім.»я  позивача  доручення  на  право  управління автомобілем БМВ.   В травні 2008 року на  її  руках  ОСОБА_7 помер. При свідках  вона  повернула  ОСОБА_4   автомобіль.  За життя чоловіка вона знаходила спільну мову з його колишньою родиною,  так  до них  у  гості   часто приїздили  діти ОСОБА_7 -  відповідачі  ОСОБА_8 та  ОСОБА_6  На разі   відповідачі  вважають, що  вона  не має  права  ні на що, навіть на те майно, що було придбано за час перебування  її і чоловіка у фактичних шлюбних відносинах.   ОСОБА_7  за життя неодноразово намагався оформити розлучення з  ОСОБА_4 і укласти шлюб зі нею, але  ОСОБА_4  всіляко опиралась цьому і кожного разу, коли чоловік починав обговорювати це питання пред'являла йому нові і нові умови, тому до часу смерті  відносини  позивача  та ОСОБА_7 так і не було приведено у відповідність до закону, хоча фактично вони жили однією сім'єю і перебували у фактичних шлюбних відносинах.   Вона  та  ОСОБА_7  вважали одне одного чоловіком та дружиною.   Між  ними були й  сварки. Так  вона  2 рази  йшла  від  ОСОБА_7  перший  раз на  тиждень, другий -  на  2  місяці. Про те  вони  мирились та  продовжували спільне проживання,  вирішили  будувати  будинок  в  с. Мар»янівка..   Місцем їх   проживання  були в свій  час  квартира  на   мікрорайоні  Східному,  будинок  на  Глеєватці,  будинок  в  с. Мар»янівка.

Представник  позивача  ОСОБА_2. зазначив, що  факт спільного проживання   ОСОБА_1 та  ОСОБА_7 підтверджено документально:   про це  свідчать численні  фотографії,  відеозаписи,    це  можуть підтвердити свідки.  Факт  спільного придбання  майна  підтверджено  наявність у  позивача  на  руках документів на  предмети,  розрахункових  книжок  по  оплаті   комунальних  послуг, тощо.  Тому  просив  задовольнити  позов.

  Представник  відповідачів  ОСОБА_3   заперечував  проти задоволення  позовних вимог, зазначив, що   відповідачі  не визнають  позов,  вважають його не доведеним,  ОСОБА_1 мала  доступ  до  будинку і  могла  взяти  документи. Не  міг  пояснити причини  видачі  ОСОБА_4  доручення  на  управління  автомобілем, не міг   спростувати наявність фотографій на  відеозаписів,  про те  повідомив, що похованням  ОСОБА_7 займались  ОСОБА_4 та   діти покійного.     Представник   відповідачів   посилався  на  ст.  ЦК України, та  вказав, що   позивач  не надала  суду  доказів  з  приводу  підстав набуття  спільної  власності  до  1.01.2004  року  та  не   надала  доказів  про  придбання спайна  після  зазначеної дати.

Свідок  ОСОБА_9  пояснила, що  в 1996 року   вона  познайомилась з сім»єю  ОСОБА_7 . З її пропозиції  останні  купили недобудований  будинок  на  АДРЕСА_2.  В  подальшому   будинок  був  перебудований. В  2000 році  в  будинок завезли меблі. Чи жили разом  ОСОБА_4 та  ОСОБА_7 не знає,  про те   в будинку   кожен вечір  світилось світло.  Вона бачила, що  ОСОБА_4  купувала  продукти.  Біля  будинку  часто стояла  машина  ОСОБА_7 з  цього вона  зробила  висновок, що він там жив.  На  весіллі  дочки ОСОБА_7  був  з дружиною  ОСОБА_4 .  Їй  відомо, що   вони сварились  і  що ОСОБА_7  привозив  в  будинок    других  жінок.  Поховання  ОСОБА_7   проводили ОСОБА_4 з  дітьми.  Їй  відомо, що   ОСОБА_7 помер на  дачі. З  ким  він там жив  їй  не відомо.   ОСОБА_1   вперше  вона  побачила  в   судовому засіданні.  

Свідок ОСОБА_10  суду  пояснила, що з  2000 року   вона  знайома  з  ОСОБА_1  та  ОСОБА_7 . Знає їх  як  чоловіка та  дружин.  До  2005  року  вона  часто була  у  них  в  гостях. Їй  відомо з  власних  спостережень, що  ОСОБА_7 та  ОСОБА_1 жили як  одна  сім»я. Разом  вони купили дачу  в  с.  Мар»янівка ( недобудовану  коробку) та   будували. Справи по  господарству  вела   позивачка.  ОСОБА_7  проектував  будівництво.  До них  приїздили діти ОСОБА_7  в гості.  В 2006 році    вони не спілкувалися   З  2007 року  вони  поновили спілкування:  Вона   по призначенню  лікаря  надавала  медичну  допомогу  ОСОБА_7   в будинку  в  с. Мар»янівка, зокрема  ставила  крапельниці .  Після лікарні ОСОБА_7 їхати до  дітей  не захотів  і  його доглядала  ОСОБА_1   Коли вона  надавала  ОСОБА_7  медичну  допомогу, останній розповідав, що  ОСОБА_1 не пускали до нього в  лікарню.

Свідок  ОСОБА_11 суду  пояснила, що  знає  сім»ю   ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (  позивачки)  з  2001 року. Їй  відомо, що разом  вони будували дачу, доглядали індиків.  Коли вони бували в  будинку  на  Мопрі,  ОСОБА_7  розповідав  їй  про речі,  які вони купували разом  з  ОСОБА_1:  меблеву  стінку,  меблі на  кухню, пральну  машину, мікрохвильову  піч тощо.   Коли  ОСОБА_7 та  ОСОБА_1  їздили кудись, то лишали її на  господарстві.  Їй  відомо, що  ОСОБА_1  навідувала  ОСОБА_7 в   лікарні потай від  його родичів.

Свідок  ОСОБА_12 суду  пояснив, що  з  1982  року  знайомий з   ОСОБА_4 ,  яка в  2007 року  познайомила з  чоловіком ОСОБА_7 для  працевлаштування останнього.   На  їх спільну поїздку  в м. Дніпродзержинськ  ОСОБА_7 брав  гроші  у  ОСОБА_4   В  його присутності ОСОБА_7 часто  сварився  з ОСОБА_4 по телефону.

Свідок  ОСОБА_13  суду  пояснила, що  з ОСОБА_7 знайома  з  1985 року. В  1996  році  він запропонував  їй  роботу на  будівництві будинку  на  Мопрі (  вул. Правди 90).  Вона  готувала  обіди  будівельникам.  В  подальшому  вона доглядала за  садом та  собакою.  Їй відомо, що  ОСОБА_7  привозив  в  будинок  різних жінок та не заперечував, щоб  про  це знала  ОСОБА_4.   В подальшому ( 2004р)  вона  захворіла та  більше не працювала у  ОСОБА_7.  

    Свідок ОСОБА_14  суду пояснила, що  сім»ю  позивача та   ОСОБА_7  знає  з 1997 року.  Вони підтримували  стосунки, ходили  в гості,  тому вона  сама бачила, що  ОСОБА_7  та ОСОБА_1  1.5-2  роки прожили разом   в будинку на   Мопрі, добудовуючи його, до них  приїздили діти ОСОБА_7.  Потім  ОСОБА_7 та  ОСОБА_1   жили в квартирі . В подальшому   вони купили  землю в  с. Мар»янівка  та стали будувати будинок. ЇЇ привозили в будинок  сторожувати.  Коли ОСОБА_7   знаходився  в лікарні,   то, на  на  прохання  ОСОБА_1, вона  носила  йому  їсти. З  лікарні  ОСОБА_1  забрала ОСОБА_7  до дому. 5-6 років  він не  працював. У них була ферма та вони вирощували індиків. Коли ОСОБА_7  працював  взимку  в Олександрії , то возив звідти  зерно для  індиків. Коли ОСОБА_7 стало зовсім зле –ОСОБА_1 наймала  медичних працівників  і  йому  в дома (  в  Мар»янівці) ставили крапельниці. Так   ОСОБА_15  приїздила  робити уколи та  крапельниці. ОСОБА_1  доглянула  ОСОБА_7  до смерті.  Їй  відомо, що  ОСОБА_1  та  ОСОБА_7  разом  їздили відпочивати.  ОСОБА_1  їздила   на  машині  з а дорученням  жінки ОСОБА_7.

Свідок  ОСОБА_16  суду  пояснила, що  вона знайома  з ОСОБА_1 та  ОСОБА_7  з  2001 року. Вони товаришували, жили поряд на дачі, ходили один  до одного в гості.  Вона  купувала у  них  індичатину з 2001   по  2007 роки, ходила  до них  прати.  Коли вони святкували, то їздили  до будинку , який  подружжя  будувало в  м. Кривому  Розі.  Коли ОСОБА_1  та  ОСОБА_7  їздили відпочивати -  вона  годувала їх собак. Їй  відомо, що  коли ОСОБА_7  працював  в  Олександрії ,  він приїздив на  вихідні,  привозив  корм  індикам, які  вони тоді  вигодовували.   Їй  відомо, що  у   ОСОБА_1  та  ОСОБА_7  був один  бюджет,  вони разом  купували речі, разом  займались господарством,  готували,  відпочивали.  Разом  вони купили  меблі, пральну  машинку,  електроплиту, , разом  благоустроювали територію.  З  2007 року    спілкувалась з  ними по телефону.

Суд дослідив  матеріали справи:

-  договір на  поставку  меблів ( на  а.с. 5, 14, ) ,Ю згідно якого  16.09.1998 року  мід  ПП ОСОБА_17 та ОСОБА_1 було укладено договір на  поставку  меблів  (  стінка) на 800гр-н;
-   сервісний  сертифікат ( на  а.с. 6, 16) , згідно якого  пральна  машина « Арістон А4S10XE  була  придбана 07.08.2002  року;

-  копію квитанції ( на  а.с. 7, 17)  про  придбання  побутової техніки;

- договір 8\9 ( на  а.с. 8, 15)  про поставку  меблів ( кухня)  між ПП ОСОБА_17 та  ОСОБА_1;

- - копії квитанцій  ( на  а.с. 40-43)  про  оплату  комунальних  послуг,  земельного податку  на  ім»я ОСОБА_6,

    -  акт  від 18.08.2008 року  ( на  а.с. 44)  про встановлення  факту  проживання  ОСОБА_7 та  ОСОБА_1 з  квітня 2002 по  травень 2008 року в  будинку  за адресою  АДРЕСА_1;

    -  копію  закордонних  паспортів   ОСОБА_4 та  ОСОБА_7  ( на  а.с. 53) з  відміткою про  відкриття  візи та штампу   паспортного контролю   02.01.00;

    -  фотографії ( на  а.с. 54 –60)

    - диск  з відеозаписом. ( на  а.с. 61) ;

     -  протокол  допиту  свідка  ОСОБА_18.  по  справі  № 2о-24\09  ( на  а.с. 63-65) , згідно якого свідок    пояснив, що  працював   ТОВ  «Єкошлак»та  був у  ОСОБА_7  водієм  з  січня  2000 року  по березень 2003  року.  В  цей  час   ОСОБА_7 Степанович  проживав  разом  з  ОСОБА_1 .  Вони жли  спочатку в  будинку на  Мопрі,  потів  в  квартирі на   мр «Восточний» потім в с. Мар»янівка.  Він  часто   возив  ОСОБА_1 на  роботу, 2-3  рази в  тиждень їх обох.   Він знав, що  ОСОБА_7  був  одружений,   де-  кілька разів  возив  його дружину на  роботу;

     -  копії квитанцій ( на  а.с.  67)  про  придбання  кормів  в тому  числі  на  ім.»я  ОСОБА_7 ;

     -  копія  висновку  експертизи кормів ( на  а.с. 68) належне ОСОБА_7;

     - копію доручення  від 26.11.2007 року  ( на  а.с. 70) , згідно якого  ОСОБА_7.  уповноважила  ОСОБА_7 та  ОСОБА_1  представляти її  інтереси  пов»язані  з  ремонтом  та обслуговуванням,  належного їй  транспортного засобу  р.н. 39120АН  НОМЕР_1 ;

    - розписку  ( на  а.с. 71) , згідно якої  ОСОБА_4 25.05.2008 року  в  присутності  ОСОБА_19., ОСОБА_14, ОСОБА_20,  отримала  від ОСОБА_1  автомобіль  р.н.. 39120АН  НОМЕР_1 ;

    - гарантійний  талон  на  тв  IVC-2110ЕЕ ( на а.с. 72)  з датою придбання 09.12.2998 року;

     -  копію трудової книжки  на  ім»я  ОСОБА_7 ( на  а.с. 73 –76), згідно  якого ї з  31.10.199 року  по 16.10.2003 року     працював  в ТОВ «Екошлак»,  з 21.09.2005 року по 06.03.2007 року  працював  директором РЕУ ТОВ «Експлерент» Олександрійська  філія.;

     -  свідоцтво  про  укладення шлюбу (на  а.с. 77) . згідно якого  ОСОБА_7 та   ОСОБА_21.  28.01.1977 року   уклали шлюб.  Після  укладення  шлюбу   присвоєно  прізвище  обом  ОСОБА_7;

    -  протокол   допиту  свідка  ОСОБА_22. (   справа № 2о-24\09р) ( на  а.юс. 107 –113); згідно якого  ОСОБА_22  пояснила, що знайома  з  ОСОБА_7  з  2002  року . Познайомила їх  колишня  дружина  ОСОБА_7   З  2002  року  вона  перебувала  у інтимни відносинах з  ОСОБА_7  З вересня  2005  до початку 2007 року  вона  разом  з  ОСОБА_7  проживали в  м. Олександрі. Вони разом  працювали  в Індустріальній об»єднаній  виробничій компанії «Експлерент» - ТОВ ІПОК «Експерент».  ОСОБА_7  приїздив в Олександрію  в  понеділок  до  8 години , а  в  п»ятницю ввечері  їхав  додому  до своє  офіційної дружини.    Їй  відомо, що  по телефону   ОСОБА_7  неодноразово сварився  з жінкою.  Про їх  відносини знав  син ОСОБА_7.  Вона   ночували разом з ОСОБА_7, надавала  йому  фінансову  допомогу, давала  йому  свою  кредитку  картку. .  

       Вивчивши докази,  суд  критично відноситься  до пояснень  свідків ОСОБА_23., ОСОБА_13  вважає  їх  не  належними  доказами, оскільки   пояснення   відображають  не значні  періоди часу  та  не   відображають  обставин, що  стосуються   зазначеного позивачем періоду.

     Суд  критично відноситься  до  копій  квитанції про оплат  комунальних  платежів  податку на  землю  ( на а.с. 40-43)  як до неналежних доказів.

       Суд  критично відноситься  до  копій  паспортів  ОСОБА_4. та  ОСОБА_7. , як  не  належних доказів, оскільки факт відкриття  візи та   проходження   паспортного  кордону  в  один час не  може  підтвердити спільне проживання.

      Оскільки належна  апаратура для  огляду  відеозапису в Саксаганському  районному  суді   м. Кривого Рогу  відсутня  диск  з  відеозаписом   судом  не  оглядався.  

 Інші докази суд  вважає  належними, допустимими та  приймає їх .  

         Вивичивши докази, суд  вважає  встановленим той  факт, що  ОСОБА_7  не  проживав з  ОСОБА_4 ,  часто з нею  сварився по телефону,  мав стосунки з  іншими жінками,  ОСОБА_1. та  ОСОБА_7  проживали разом,  вели спільне господарство, разом  купували речі, разом відпочивали,  піклувалися  один  про одного.   .    

       Відповідно до ст.. 59 ч.2 ЦПК України,  суд  вважає, що   письмовий  доказ , -   акт   від 18.08.2008 року  ( на  а.с. 44)  про встановлення  факту  проживання  ОСОБА_7 та  ОСОБА_1 з  квітня 2002 по  травень 2008 року в  будинку  за адресою  АДРЕСА_1,   не може  бути спростований   поясненнями свідків.   Отже  суд  вважає  доведеним  факт  проживання однією  сім»єю  ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з  квітня  2002  року  по  травень  2008 року  в с. Маар»янівка. Суд  прмиймає до уваги  пояснення  свідків  ОСОБА_18.,  ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_11., ОСОБА_10., ОСОБА_9 та  вважає  доведеним  факт  спільного  проживання   позивача  та  ОСОБА_7 .  

       Відповідно до ст.. 60 ЦПК України,   кожна  сторона  зобов»язана  довести  ті обставини, на  які вона посилається  як на  підставу  своїх вимог і заперечень.  Позивачем   не надано суду   доказів  про  укладення договорів  про  створення спільної сумісної власності, є   інших доказів , які   надали б підстави  визнати  майно спільною  сумісною  власністю ОСОБА_7 та  ОСОБА_1   Оскільки  СК України  набув  чинності  з  01.01.2004 року.  Згідно ст. 74 зазначеного Сімейного кодексу,  створення спільної сумісної власності  у випадку, якщо чоловік  та жінка  проживають  однією  сім»єю,  але не перебувають у  шлюбі між  собою або  у будь-якому  іншому шлюбі.

          Згідно свідоцтва  про  укладення шлюбу (на  а.с. 77)   ОСОБА_7 та   ОСОБА_21.  28.01.1977 року   уклали шлюб.  Дані  про розірвання    укладеного шлюбу  відсутні. Тому в задоволенні вимог  позивача в частині  визнання права власності на  1\2  частину  придбаного  в  період спільного проживання з  ОСОБА_7 майна належить відмовити.   

        На підставі  викладеного,  керуючись   ст.74 СК  України,    ст..208,  209,  213,  215,  257, 259  ЦПК  України   суд

                                                        В И  Р І Ш И В:

        Позов задовольнити частково.    Встановити факт спільного проживання  однією  сім»єю  ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з    травня 1997  року  по  травень 2008 року.

         В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  про   визнання  права  власності на  спільно придбане майно відмовити.

 Рішення може бути оскаржено  в  Дніпропетровський   апеляційний  суд   через суд Саксаганського району м. Кривого Рогу протягом  10 днів з моменту  проголошення    апеляційною  скаргою .

  Суддя                                                               О.В. Ан