Справа № 2-15/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2011   Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

          головуючого - судді                    -          Янова Л.М.

          при секретарі Голубнича О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ КБ"Приватбанк" Про визнання кредитного договору, договору застави автотранспорту та договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 травня 2007 року  сторони уклали кредитний договір №1360-мк  з цільовим призначенням на споживчі цілі в іноземній валюті в розмірі 25000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 16% річних відповідно до графіку погашення кредиту. Спірний кредит укладено сторонами на умовах надання кредиту в іноземній валюті, погашення кредиту та сплата процентів згідно договору визначено у іноземній валюті.

22 січня 2008 року – укладений договір №1360\2 від.22.05.2007 року з цільовим призначенням на споживчі цілі в іноземній валюті в розмірі 3000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 16% річних відповідно до графіку погашення кредиту. Спірний кредит укладено сторонами на умовах надання кредиту в іноземній валюті, погашення кредиту та сплата процентів згідно договору визначено у іноземній валюті.

Але це, на думку позивача,  суперечить приписам Конституції України. Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Тобто, відповідно до вказаної статті кодексу допускається лише визначення еквіваленту зобов’язання у іноземній валюті, а не сплата нею.  Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України зобов’язання підлягає виконанню у національній валюті. таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, чого у даному випадку не має. Цільове призначення кредиту є на споживчі цілі, то на вищезазначені кредитні правовідносини поширюються норми законодавства про захист прав споживачів. Позивач просить суд визнати недійсним кредитний договір №1360-мк від 22.05.2007 року як такий, що суперечить Конституції України та ЦК України.

2.визнати недійсним Договір застави автомобіля - №1360-мк від 23.05.2007р.

3.визнати недійсним Договір поруки №1360-мк від 22.05.2007 р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача  позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні вимог позивачу. Пояснив, що дійсно між Приват Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду №1360-мк від 22.05.2007 року. Відповідно до укладеної угоди Позивач отримав кредит в сумі 25.000 доларів США  з кінцевим строком погашення кредиту 21.05.2012 року в  іноземній валюті-доларах США.

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Відповідно ст.1054 ЦК України чітко передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.2 ЗУ »Про банки і банківську діяльність» кошти- це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Незважаючи на загальне правило на заборону використання на території України валюти іншої ніж гривня, такий дозвіл, а саме: використання готівкою чи безготівкової іноземної валюти на території України надається фінансовим установам при отриманні ліцензії НБУ, що передбачено ст.533 ч.3 ЦК України, де зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при розрахунках на території України по зобов’язанням допускається у випадках, порядку та умовах передбачених законом.

Відповідно до закону банк має право за кредитним договором надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язаний повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити відсотки.

В момент отримання кредиту не існувало заборони Позивачу взяти кредит саме у доларах і не надав ніяких заперечень стосовно того, що в країні використання іноземної валюти заборонено. Позивач отримав кредит та має зобов’язання відповідно до умов кредитного договору сплачувати кошти. Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання  ним  грошового  зобов’язання. Тому просять суд  відмовити позивачу в задоволенні вимог.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню:

Судом встановлено, що 22.05. 2007 року сторони уклали кредитні договори №1360-мк та договір №1360\2-мк з цільовим призначенням на споживчі цілі в іноземній валюті в розмірі 25000  та 3000 доларів США зі сплатою відсотків у розмірі 16% річних відповідно до графіку погашення кредиту з кінцевим строком погашення кредиту 21.05.201209 року в іноземній валюті-доларах США. Спірний кредит укладено сторонами на умовах надання кредиту в іноземній валюті, погашення кредиту та сплата процентів згідно договору визначено у іноземній валюті.

На час звернення до суду термін погашення кредиту не закінчився.

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Відповідно ст.1054 ЦК України чітко передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.2 ЗУ »Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Незважаючи на загальне правило на заборону використання на території України валюти іншої ніж гривня, такий дозвіл, а саме: використання готівкою чи безготівкової іноземної валюти на території України надається фінансовим установам при отриманні ліцензії НБУ, що передбачено ст.533 ч.3 ЦК України, де зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при розрахунках на території України по зобов’язанням допускається у випадках, порядку та умовах передбачених законом.

Відповідно до закону банк має право за кредитним договором надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язаний повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити відсотки.

В момент отримання кредиту не існувало заборони Позивачу взяти кредит саме у доларах і позивач не надав ніяких заперечень стосовно того, що в країні використання іноземної валюти заборонено. Крім того, позивач особисто був присутній при укладенні умови, підписав її та отримав вказані кошти, чим підтвердив своє бажання на укладення угоди та взяв на себе обов’язок вказану суму повернути до 18 вересня 2009 року. Банк виконав свої обов’язки, так як видав вказану суму, а відповідач своїх обов’язків перед банком не виконав.

Таким чином суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк” про визнання кредитного договору недійсним – відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.23,192,533,1054 ЦК України, суд –  

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовлено повністю.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ КБ “Приватбанк” про визнання кредитних договорів №1360-мк  та №1360\2-мк від 22.05.2007 р. недійсним, визнання недійсним Договору застави автомобіля - №1360-мк від 23.05.2007р. та визнання недійсним Договору поруки №1360-мк від 22.05.2007 р. – відмовити за необгрунтованістю позовних вимог.

   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 діб з дня його проголошення.

   Суддя