Справа № 2-115/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року                                                                                          м. Запоріжжя

Орджонікідзевський  районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у  залі суду у м. Запоріжжя  цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Гамма” до ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним, стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Гамма” звернулося до ОСОБА_1  про визнання договору оренди недійсним, стягнення збитків, вказавши на те,  що  01 квітня 2007 року між ВАТ «Гамма»(в подальшому –Позивач) та ОСОБА_1 (в подальшому –Відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна №12/02,  згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно приміщення на 1 поверсі загальною площею 1271,0кв.м (приміщення), розташовані за адресою: 69035, АДРЕСА_1, інв.№1000080. Зазначене приміщення знаходиться на балансі Позивача та входить до його статутного фонду. Факт прийняття Відповідачем в оренду приміщень Позивача підтверджується актом прийому-передачі приміщень Позивача в оренду від 01.04.2007 року. При укладенні договору оренди Відповідач повідомив, що він є приватним підприємцем, тобто суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, і має бажання укласти договір з Позивачем як приватний підприємець.При укладенні договору, Відповідач надав Позивачу копії таких документів, а саме: копія паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру. Інші документи Відповідач зобов’язався надати у продовж дії договору, посилаючись на відсутність копій. Договір з Відповідачем був укладений як з суб’єктом підприємницької діяльності. Свій підпис Відповідач засвідчував печаткою. У продовж дії договору Позивачем надавалися Відповідачу акти виконаних робіт та рахунки для здійснення розрахунків, в яких зазначався Відповідач як приватній підприємець. У свою чергу Відповідач підписував акти та скріпляв свій підпис печаткою, здійснював часткові розрахунки, та ніяким чином не заперечував проти того, що він здійснює саме підприємницьку діяльність. На думку позивача, ОСОБА_1, використовуючи печатку без відповідного дозволу органів МВС, та стверджуючого, що він здійснює підприємницьку діяльність, без відповідної на то державної реєстрації у державного реєстратора Виконавчого комітету Запорізької міської ради, ОСОБА_1 тим самим ввів та вводить в оману як позивача так й інших суб’єктів підприємницької діяльності. Відповідачем було здійснені усі дії, спрямовані на створення у Позивача враження про наявність у Відповідача всіх необхідних для здійснення підприємницької діяльності документів. У Позивача не було ніяких підстав для сумніву в право- та дієздатності Відповідача як суб’єкта підприємницької діяльності. Відповідно до п. 3.2. Договору Відповідач зобов’язаний здійснити оплату згідно рахунку Позивача до 15-го числа наступного за розрахунковим місяцем, але в порушення вимог орендна плата Відповідачем своєчасно не сплачувалася.        Станом на 09.09.2009 року (в т.ч. станом на час розгляду даної цивільної справи судом першої інстанції) заборгованість Відповідача по орендним платежам за вищевказаним Договором оренди (період за липень, серпень, вересень та жовтень 2007 року) складає 25147,74 грн., чим Позивачу спричинено збитки. Сума заборгованості підтверджується рахунками-фактурами № ГМ-0000798 від 31.07.07., № ГМ-0000979 від 31.08.07., ГМ-0001115 від 30.09.07, ГМ-0001256 від 31.10.07.В підтвердження того, що Відповідач користався приміщенням за договором оренди є факт часткової сплати орендних платежів Відповідача на користь Позивача (підтверджується банківською випискою №50 від 06.08.2007 року).   

Відповідач, укладаючи договір оренди нерухомого майна з Позивачем видав себе за приватного підприємця, чим навмисно ввів сторону правочину –ВАТ «Гамма»в оману. Відповідач замовчував обставини про те, що він не є приватним підприємцем, що безперечно прешкоджало вчиненню правочину. Правочин укладений під впливом обману, в порушення ч. 1 ст. 203 Цивільного Кодексу України є підставою для визнання такого правочину недійсним. Позивач вважає, що Відповідач шляхом обману уклав договір оренди з Позивачем, згідно якого йому були надані послуги у вигляді користування приміщенням Позивача, але послуги було сплачено не в повному обсязі, чим Позивачу було завдано збитки у розмірі 25147,74 грн., а враховуючи те, що договір було укладено з порушенням –під впливом обману (ст. 230 ЦК України), Відповідач забов’язаний відшкодувати Позивачу збитки у           подвійному розмірі, а саме –50295,48 грн. У зв”язку з чим позивач просить визнати договір           оренди нерухомого майна № 12/02 від 01.04.2007 року недійсним, стягнути з відповідача на

            користь позивача збитки у розмірі 50 295,48 грн. та судові витрати.

Розгляд справи судом  здійснювався на підставі ст.197 ч.2 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі їх письмових заяв. Представник позивача у письмовій заяві просить суд позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві, відповідач просить позов залишити без задоволення.

Всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з  матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах      змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Суд, вивчивши матеріали справи, розглянувши і перевіривши належність та допустимість письмових доказів, доданих сторонами до справи, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)».  

Згідно  ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення (частина  перша статті 229  цього  Кодексу),  такий  правочин  визнається  судом недійсним. Обман має  місце,  якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину,  або якщо вона замовчує їх існування. Сторона,  яка застосувала обман,  зобов'язана відшкодувати другій  стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду,  що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину».

Судом встановлено, що 08 вересня 2006 року між ВАТ «Гама»і Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1  був укладений договір купівлі-продажу майна №64/12, згідно з яким ВАТ «Гама»як продавець продає, а суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особка ОСОБА_1 як покупець приймає та оплачує товар на суму 125 000 грн., найменування, кількість та вартість якого, зазначені в додатку № 1 – специфікація, акту приймання-передачі, які є невід”ємною частину договору.

01 квітня 2007 року між ВАТ «Гамма»та ОСОБА_1 був укладений договір оренди нерухомого майна №12/02,  згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно приміщення на 1 поверсі загальною площею 1271,0кв.м (приміщення), розташовані за адресою: 69035, АДРЕСА_1, інв.№1000080. Розміщення приміщень визначено згідно до Додатку №3 (план розташування орендованих приміщень). Зазначене приміщення знаходиться на балансі Позивача та входить до його статутного фонду.      

Факт прийняття Відповідачем в оренду приміщень Позивача підтверджується актом прийому-передачі приміщень Позивача в оренду від 01.04.2007 року.

Як значиться в договорі оренди та акті прийому-передачі орендар –суб”єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1

Згідно з актом звірки між ВАТ „Гамма” та ОСОБА_1 за договором 12/02 від 01.04.2007 р. вивірене сальдо на 18.09.2009 р –25 147,74 грн

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо наявності заборгованості з орендної плати, позивач звернувся до суду не у спосіб захисту цивільних прав та інтересів, передбачений ст.16 ЦК України, доказів в підтвердження того, що саме та обставина що відповідач укладаючи договір оренди нерухомого майна з позивачем видав себе за приватного підприємця перешкоджала здійсненню правочину не надав, тому позовні вимоги про визнання договору оренди недійсним є недоведеними, безпідставними та не підлягаючими задоволенню, у зв”язку з чим додаткові майнові наслідки, передбачені ч.2 ст.230 ЦК України, яка  встановлює, що сторона, яка застосувала обман, зобов”язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі не підлягають застосуванню.

Керуючись ст.ст. 16, 215, 230 ЦК України,  ст.ст.  10, 11,  209, 212,  214, 215 ЦПК  України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Гамма” до ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним, стягнення збитків –залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги,  особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

Суддя:                                                                                          Н.І.Рибалко