Справа №2-740/2011

Р І Ш Е Н Н Я

               ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

12 січня 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

 головуючого                              Ромазана В.В.

              з участю секретаря                       Василечко І.Я.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу

за позовом            ОСОБА_1

до                           ОСОБА_2

про                        розірвання шлюбу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу між нею та відповідачем ОСОБА_2 посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося через різні характери та погляди на життя, внаслідок чого в сім»ї часто виникають непорозуміння, сварки. Вони тривалий час не проживають разом, з вересня 2002 року не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх стосунків. Вважає, що шлюб між ними існує формально, а тому просить його розірвати.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та проти його задоволення не заперечив.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив

          Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 11 листопада 1984 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1, виданим 11.11.1984 року відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому.

Від даного шлюбу сторони мають троє дітей, які на даний час є повнолітніми.

Судом з’ясовано, що сторони тривалий час не проживають разом. не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, вони втратили почуття взаєморозуміння та поваги один до одного, стали чужими людьми.

          Сумісне життя подружжя і збереження сім’ї є неможливим. Шлюб існує лише формально.

За таких обставин, суд вважає, що шлюб слід розірвати так, як подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки порушує її особисті права та законні інтереси.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України,  суд, –

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

          Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11.11.1984 року відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому, актовий запис №1318.

          Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоїти прізвище  «ОСОБА_1».

          Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

           Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

          ГОЛОВУЮЧИЙ