Справа №  1-84/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

          головуючого судді: Бобрушко В.І.

          при секретарі: Токар А.А.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоселиця, Тячівського району, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого охоронником ВАТ «Новоселицький кар»єр», одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні злочину,

передбаченого ч.2 ст.125  КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с. Вільхівці Тячівського району, мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючої, одруженої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, у вчиненні злочину,

передбаченого ч.2 ст.125  КК України,

                                                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 13 листопада 2009 року, біля 13 години, на пасовищі в с. Вільхівці, Тячівського району, неподалік від свого дворогосподарства в АДРЕСА_1 та дворогосподарства в АДРЕСА_2, яке належить потерпілому ОСОБА_5, на грунті особистих неприязних відносин, під час сварки, коли потерпілий ОСОБА_5 рубав гілки з дерев, підійшли до нього та умисно нанесли йому кілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою правої нирки, синців грудної клітки справа, передньої поверхні живота та обох щік, а також садна спинки носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров”я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину не визнав та пояснив, що 13 листопада 2009 року, біля 13 години, він зі своєю дружиною ОСОБА_6 неподалік від свого будинку в АДРЕСА_1, займалися обробкою своєї земельної ділянки. В цей час підійшов його брат ОСОБА_5, тримаючи в руках сокиру, та нею почав рубати гілки дерев, що ростуть на їх земельній ділянці. Вони зробили йому зауваження, щоб він не рубав гілки, на що він почав їм погрожувати фізичною розправою та казати, що дана земельна ділянка належить йому і в нього на неї є відповідні документи. На данку сварку прийшла його дружина ОСОБА_7 та почала з ними сваритися та кидати в їх сторону камінням. Потім ОСОБА_5 вдарив його по голові та по руці, порвавши на ньому сорочку, після чого вони пішли додому. В експертизу щодо завданих йому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень він не звертався. Конфлікти з ОСОБА_5 в них виникали і раніше із-за землі. Його брат ОСОБА_5 поламані ребра мав раніше. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди не визнає і просить його виправдати.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину не визнала та пояснила, що 13 листопада 2009 року, біля 13 години, вона зі своїм чоловіком ОСОБА_3 неподалік від свого будинку в АДРЕСА_1, займалися обробкою земельної ділянки. Разом з ними також були їх неповнолітні діти. Потім до них підійшов брат її чоловіка ОСОБА_5, тримаючи в руках сокиру, та нею почав рубати гілки дерев, що ростуть на їх земельній ділянці. Вони зробили йому зауваження, щоб він не рубав гілки, на що він почав їм погрожувати фізичною розправою та казати, що дана земельна ділянка належить йому і в нього на неї є відповідні документи. Потім ОСОБА_5 вдарив її чоловіка по голові та по руці, а його дружина ОСОБА_7 почала кидати в їх сторону камінням. Під час сварки вони ОСОБА_5 ніяких тілесних ушкоджень не завдавали. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди не визнає і просить її виправдати.

          Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинів в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

          Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердив, що 13 листопада 2009 року, біля 13 години, на пасовищі, яке знаходиться неподалік від його дворогосподарства в АДРЕСА_2, він рубав сокирою гілля з дерев на заготівлю тичок під квасолю. В цей момент до нього підійшли його брат ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 та почали на нього кричати з приводу того, чого він рубає гілля на їх земельній ділянка. На це він відповів, що він знаходиться на своїй земельній ділянці, після чого вони двоє почали наносити йому тілесні ушкодження по різних частинах тіла, від чого він впав у ярок. Потім прийшла його дружина ОСОБА_7 та заспокоїла його брата ОСОБА_3 та його дружину ОСОБА_4 В подальшому він пішов в лікарню, де йому провели обстеження. Цивільний позов підтримує повністю і просить підсудному призначити покарання згідно до діючого законодавства.

Свідок  ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що 13 листопада 2009 року її чоловік ОСОБА_5 пішов на їх земельну ділянку рубати гілки з дерев для заготівлю тичок під квасолю, а вона в той момент була неподалік. Почувши крики свого чоловіка, вона побігла до нього і побачила як ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 б»ють її чоловіка руками та ногами по різних частинах тіла, від чого він впав на землю. Коли вона підійшла до них, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заспокоїлися та разом зі своїми дітьми пішли додому.  

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердила, що 13 листопада 2009 року її батько пішов рубати гілки з дерев. Коли він повернувся біля 14.00 годин додому, вона бачила, що її батько ОСОБА_5 був побитий і в нього була на голові кров. Самого конфлікту і хто побив її батька вона не бачила.

Свідок  ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що після обіду 13 листопада 2009 року він проходив неподалік від земельної ділянки ОСОБА_3 та почув крики. Підійшовши ближче, він побачив як ОСОБА_5 бив ОСОБА_3 палкою, а ОСОБА_7 кидала камінням. Наскільки йому відомо між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 постійно виникають сварки із-за землі.  

          Згідно до висновку судово-медичної експертизи №776 від 13 жовтня 2010 року у потерпілого ОСОБА_5 встановлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою правої нирки, синців грудної клітки справа, передньої поверхні живота та обох щік, а також садна спинки носа, які могли виникнути від дії тупих твердих предметів, якими могла бути рука, стиснута в кулак та взута нога.

Характер та локалізація вказаних тілесних ушкоджень свідчать, що потерпілому було нанесено не менше 6-7 локальних ударів. Тілесних ушкоджень, характерних для падіння з висоти власного зросту, на тілі у потерпілого не виявлено.  

Строку події 13 листопада 2009 року дані тілесні ушкодження відповідають і відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

У потерпілого також мали місце консолідовані (застарілі) переломи 3-5 ребер справа тілесні ушкодження строку події 13 листопада 2009 року не відповідають, тобто виникли значно раніше, а тому ступінь їх тяжкості не визначався.

(а.с.49-50)

Суд оцінює цей висновок експерта в сукупності з іншими доказами щодо їх характеру та механізму отримання.

Заперечення підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України і їх доводи про те, що вони взагалі не наносили тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, суд вважає безпідставними і такою версією підсудних надуманою, оскільки це суперечить зібраним по справі та дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою з іншими матеріалами справи, а саме показанням потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7, яка бачила як підсудні разом наносили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5, свідка ОСОБА_8, яка після події 13 листопада 2009 року бачила, що потерпілий ОСОБА_5 мав тілесні ушкодження,  свідка ОСОБА_9, який бачив, що 13 листопада 2009 року був конфлікт між підсудними та потерпілим.

          Таким чином, оцінивши зібрані по справі наведені докази, які узгоджуються щодо фактичних обставин справи між собою, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Дії підсудної ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставин , що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 суд не знайшов.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судима.

Обставин , що пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_4 суд не знайшов.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудної суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Враховуючи наведене,  з урахуванням санкції ч.2 ст. 125 КК України, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 і запобігання вчинення з його боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання в виді штрафу.

Враховуючи наведене,  з урахуванням санкції ч.2 ст. 125 КК України, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_4. і запобігання вчинення з її боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо неї необхідно і доцільно обрати покарання в виді штрафу.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги наявність такої шкоди, тобто що протиправними діями підсудних заподіяно потерпілому тілесні ушкодження, що привело до зазнання ним фізичного болю і страждань, душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків.

А тому, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за можливе позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди задовольнити частково, на суму 4000 гривень, яка є необхідною і достатньою для відновлення нормальних життєвих зв’язків.

          Судових витрат по справі не має.

Речові докази відсутні.

          Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд,

З  А  С  У  Д  И  В :

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання в виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.

          ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначити їй покарання в виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.

Цивільний позов задовольнити частково.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 4000 (чотири тисячі) гривень в відшкодування заподіяної моральної шкоди.

          В решті позову відмовити.

          Судових витрат по справі не має.

Речові докази відсутні.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області  через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Головуючий:                                                                                        В.І. Бобрушко