Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа №  1-88/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08.02.2011м. Виноградів

Виноградівський  районний  суд  Закарпатської   області в складі :

                               головуючого В. І. Дворніченко

                      при секретарі  Турок Б.Б.

                      за участю прокурора Стільника А.М.

підсудного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградові кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 неодруженого, непрацюючого, із середньою освітою, угорця, громадянина України, раніше судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи раніше судимим Виноградівським районним судом 26.04.2007 року за ч.1 ст.121 КК України до п’яти років позбавлення волі, під час відбування покарання 07.07.2010 року постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області був умовно-дострокового звільнений з невідбутим строком покарання один рік шість місяців 16 днів, але після відбуття покарання на шлях виправлення не став, а знову скоїв злочин при наступних обставинах.

          07.09.2010 року Виноградівським районним судом згідно ст.3 п. «в» Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» щодо ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік з наступними обмеженнями : заборона виїзду за межі району в особистих справах без дозволу Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області; заборона залишати свій будинок в проміжок часу із 22-00 години до 06-00 години з винятком днів роботи у вечірній час; заборона відвідування торгівельних точок із торгівлею спиртними напоями на розлив; зобов’язання як адміннаглядного з’являтися в кабінет дільничних інспекторів міліції Виноградівського РВ УМВС України в З/о в с.Пийтерфолво по вул.І.Зріні (сільська рада), для реєстрації кожний перший та третій понеділок місяця з 09-00 по 10-00 години київського часу. Однак ОСОБА_1 22.10.2010 року, знехтувавши встановленими обмеженнями, умисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно без дозволу працівників Виноградівського РВ УМВСУ в З/о, залишив своє місце проживання в АДРЕСА_1 і не з’явився на дільничний пункт інспекторів міліції Виноградівського РВ за адресою: с.Пийтерфолво, вул.І.Зріні (сільська рада), для реєстрації, чим самим порушив пункт 1,4 обмежень адміністративного нагляду.

ОСОБА_1 під час судового розгляду справи підтвердив обставини пред’явленого йому обвинувачення, які повністю розуміє, та визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано. Показав, що дійсно був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, призначеного йому за вироком суду, і у липні 2010 року приїхав на проживання до будинку матері і з тих пір проживає разом із нею. За цей період працівники міліції декілька разів притягували його до адміністративної відповідальності за скоєння адмінправопорушень. Щодо нього було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік за місцем проживання та встановлено наступні обмеження: заборонено виїзд за межі району без дозволу Виноградівського РВ УМВС, заборонено залишати помешкання із 22 по 06 години, за винятком роботи у нічний час, заборонено відвідувати торговельні заклади, в яких проводиться відпуск алкогольних напоїв на розлив, та з’являтись на реєстрацію в службове приміщення дільничного інспектора міліції, що знаходиться у приміщення сільради с.Пийтерфолво Виноградівського району. За період перебування під адміннаглядом він постійно шукав роботу. Будучи обізнаним про наслідки порушення обмежень, встановлених адміннаглядом, він виїхав самовільно на заробітки до м.Києва Ніженський район, де він пропрацював до 25.12.2010 року і приїхав додому 30.12.2010 року. Під час перебування в м.Києві йому мати повідомляла, що проти нього порушено кримінальну справу за порушення обмежень, але він мусив закінчити роботу. Коли приїхав, то вирішив, що під час різдвяних свят райвідділ не працює, тому не з’являвся до дільничного інспектора. Про необхідність явки до слідчого його повідомив дільничний інспектор міліції. Він щиро кається та повністю визнає вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано, обіцяє в подальшому не допускати порушень, просить його суворо не карати.

Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд за згодою учасників судового розгляду, обмежується допитом підсудного ОСОБА_1, який повністю визнав вину у вчиненні злочину, що йому інкриміновано, та розуміє фактичні обставини пред’явленого обвинувачення. Дослідження решти доказів вважати недоцільним.

Оцінивши зізнання підсудного в сукупності з іншими зібраними доказами, суд вважає, що юридична кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ст.395 КК України є правильною за кваліфікуючими ознаками як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду; а його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину є доведеною.

Обставини, що пом’якшують покарання підсудного – щире каяття.

Обставин, що  обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним злочину, обставини, що пом’якшують покарання, дані особистості – в лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває (а.с.65), по місцю проживання характеризується негативно (а.с.67), раніше судимий (а.с.68-74).

При викладених обставинах, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і до нього необхідно обрати покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, та правилами, встановленими ст.ст. 71 і 72 КК України, до призначеного покарання підлягає приєднанню невідбута частина покарання за попереднім вироком, а саме один рік шість місяців 16 днів позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України та призначити йому покарання за ст.395 КК України у вигляді чотирьох місяців арешту.

До призначеного покарання за ст.395 КК України за правилами ст.ст.71,72 КК України повністю приєднати невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі строком один рік шість місяців 16 днів за Вироком Виноградівського районного суду  від 26.04.2007 року про засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі строком один рік десять місяців 16 днів.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб через даний районний суд.

ГоловуючийВ. І. Дворніченко