ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                      Справа № 1-33/11

                                                                                           Рядок статзвіту № 5                                                                        

10 лютого 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Маринич В.К.  

секретар - Федас І.О.,  Юрчик К.Ф..

 прокурор Богельська О.Б.

з участю потерпілої  ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2 громадянина України, освіта середня, розлученого, невійськовозоб'язаного, не працюючого, раніше судимого 25.02.1999 року Костопільським районним судом по ст.101 ч.3, ст.19, ст.140 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк десять років; на підставі ст.43 КК України приєднано невідбутий строк 7 місяців 10 днів позбавлення волі по вироку Костопільського районного суду від 25.06.1996 року і до відбування призначено 10 років 7 місяців 10 днів позбавлення волі; 29.04.2009 року Костопільським районним судом за ст.ст.355 ч.2, 296 ч.1, 296 ч.4 КК України, ст.70 КК України до позбавлення волі на строк три роки шість місяців, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням  із трьохрічним іспитовим строком, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

  30 травня 2010 року біля 20-ї години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в помешканні своєї знайомої ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, на грунті ревнощів наніс ОСОБА_1 удари руками та ногами в різні частини тіла, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді ран верхньої та нижньої губи, лівої щоки з крововиливом в слизову оболонку, синців лівої щоки, грудної клітки, правої стопи, часткового розриву зв'язок правого голіноступного суглобу, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнав.

Підсудний ОСОБА_3 пояснив суду, що 30 травня 2010 року близько 20-ї години він прийшов в гості до ОСОБА_1, так як вони дружили між собою. Вікторія проживає за адресою АДРЕСА_1. Коли він прийшов до квартири, то двері були незамкнені, але ОСОБА_1 вдома не було. Він зайшов в квартиру, і на кухні став чекати ОСОБА_1. Через деякий час ОСОБА_1 прийшла в квартиру , і вони розпили з нею пляшку горілки. Під час цього між ними виникла словесна суперечка на грунті ревнощів, яка переросла в скандал, під час якого він один раз долонею правої руки вдарив ОСОБА_1 по обличчю. Більше тілесних ушкоджень він їй не наносив. Після цього були викликані працівники міліції, які його забрали з квартири, після чого освідчили в лікарні та відпустили.

Незважаючи на невизнання вини, винність підсудного в скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

З показань потерпілої ОСОБА_1, даних в судовому засіданні,  вбачається, що 30 травня 2010 року зранку вона відвідувала свою бабусю ОСОБА_4, яка проживає в АДРЕСА_3 Повернувшись додому, вона почала прибирати в квартирі. Близько 20-ї години через незамкнені двері до неї в квартиру без її дозволу зайшов ОСОБА_3, який судячи з його зовнішнього вигляду і запаху алкоголю, перебував в стані алкогольного сп'яніння. Зайшовши в квартиру, він закрив вхідні двері на замок, а ключі положив собі в кишеню. Нічого їй не пояснюючи,     ОСОБА_3 в коридорі наніс їй удар кулаком правої руки в обличчя, від чого вона впала на підлогу. Після цього він продовжував наносити їй удари в різні частини тіла кулаками та взутими ногами, при цьому він вдарив взутою ногою в її праву ногу в ділянку голіностопного суглобу, від чого вона відчула гострий біль.Наносячи їй удари,        ОСОБА_3 виражався на неї в нецензурній формі, з чого вона зрозуміла, що ОСОБА_3 б'є її із ревнощів. Вона намагалась втекти від нього, однак він схопив її за руку і не відпустив. Під час перебування ОСОБА_3 в квартирі, вона непомітно подзвонила по телефону своєму знайомому, який почув, що в квартирі бійка, і подзвонив її мамі, яка повідомила міліцію. Через деякий час до квартири прибули працівники міліції і забрали           ОСОБА_3 Внаслідок нанесення їй тілесних ушкоджень вона тривалий час лікувалась, так як у неї на правій нозі була розірвана зв'язка голіностопного суглобу, і вона тривалий час носила гіпсову пов'язку. Алкогольних напоїв в той день вона не вживала. До цієї події вона була цілком здорова, тілесних ушкоджень у неї не було.

З показань свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні вбачається, що потерпіла являється її дочкою. 30 травня 2010 року вона перебувала за кордоном, а з дочкою спілкувалась по інтернету в системі "Скайп". В цей день подзвонив її знайомий ОСОБА_2 і сказав, що в квартирі у дочки знаходиться ОСОБА_3 і б'є її, і щоб вона щось робила. Через знайомих вона викликала на квартиру до дочки міліцію. На другий день вона прилетіла із-за кордону, і побачила в квартирі сліди бійки та сліди крові. Дочка була побита, і вони звернулись до міліції та до судмедексперта. ОСОБА_3 постійно погрожував її дочці, що покалічить і вб'є.

З показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачаєтся, що         ОСОБА_1 30 травня 2010 року вранці заходила до неї, вона бачилася з нею та розмовляла. ОСОБА_1 була здоровою, без будь-яких тілесних ушкоджень. А ввечері цього ж дня їй подзвонили і сказали, що ОСОБА_3 побив ОСОБА_1 Вона прийшла додому до потерпілої і побачила, що вона була побита, з тілесними ушкодженнями, а по квартирі були сліди крові.

З показань свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні вбачаєтся, що 30 травня 2010 року вона зранку бачила ОСОБА_1, яка була здоровою, без тілесних ушкоджень і не кульгала.

З показань свідка  ОСОБА_8 в судовому засіданні вбачається, що 30 травня 2010 року близько 10-11 години ранку він йшов на ринок і зустрів ОСОБА_1, яка була без жодних тілесних ушкоджень, не кульгала.

З показань свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні вбачається, що 30.05.2010 року йому стало відомо про те, що ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1

З показань свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні вбачається, що  потерпіла являється її двоюрідною племінницею. 30 травня 2010 року їй подзвонила її сестра ОСОБА_5, мама потерпілої, і сказала, що побили ОСОБА_1 Вона пішла на квартиру до ОСОБА_1 і побачила, що вона була налякана, щока була підпухшою від удару, на носі засохша кров, кульгала на ногу. По квартирі були сліди крові. ОСОБА_1 пояснила, що її побив ОСОБА_3

  З показань свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні вбачається, що 30 травня 2010 року в першій половині дня близько 12 години він бачив ОСОБА_1, яка була цілком здоровою, тілесних ушкоджень на ній не було. А ввечері того ж дня йому подзвонила мама потерпілої  - ОСОБА_5  і сказала йому, що ОСОБА_3 знаходиться у квартирі у ОСОБА_1 і б'є її. Він відразу сів в автомобіль і поїхав на квартиру до ОСОБА_1 Коли заїхав на місце, то ОСОБА_3 вже забрали працівники міліції, а ОСОБА_1 була вся побита, в хаті був безлад, сліди від бійки, речі порозкидані по квартирі.

З акту судово-медичного обстеження №232 від 25.06.2010 року та висновку експерта №368 від 26.08.2010 року судово-медичної експертизи встановлено, що при судово-медичному обстеженні громадянки ОСОБА_1 виявлені рани верхньої та нижньої губи, лівої щоки з крововиливами в слизову оболонку, синці лівої щоки, грудної клітки, правої стопи. Крім того, при огляді лікарями діагностовано частковий розрив зв'язок правого голіностопного суглобу.

Вид тілесних ушкоджень(рани, крововиливи, синці, розрив зв'язок) та їх морфологічні властивості(стан країв ран, колір крововиливів та синців) свідчать про утворення від дії тупих предметів, приблизно за 1-2 доби до моменту огляду.

Отримані тілесні ушкодження  у вигляді ран, крововиливів та синців за ступенем тяжкості відносяться до легких з короткочасним розладом здоров'я; ушкодження у вигляді часткового розвиру зв'язок для свого загоєння потребувало тривалого(більше 21 доби) часу і за критерієм тривалості розладу здоров'я відноситься до середніх.

Чисельність виявлених на тілі обстежуваної тілесних ушкоджень, розташування їх на різних поверхнях тіла, виключає можливість їх утворення в результаті одноразового падіння на площині чи в результаті самоспричинення.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 31.08.2010 року за участю потерпілої ОСОБА_1Я.(а.с.48-49) вбачається, де, коли і яким чином потерпілій були нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_3

З протоколу очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3.(а.с.50-51) вбачається, що ОСОБА_1 наполягає на своїх показаннях про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3 30 травня 2010 року; а ОСОБА_3 визнає  нанесення ним потерпілій одного удару долонею руки в обличчя по причині ревнощів.

Показання потерпілої щодо обставин заподіяння їй тілесних ушкоджень суд рахує правдивими, оскільки вони об'єктивно узгоджуються як з показаннями свідків       ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12,       ОСОБА_11, так і з висновком судово-медичної експертизи.

Показання свідка ОСОБА_13 суд не приймає до уваги, оскільки він свідчив про події, які, як він стверджує, мали місце у вересні-серпні 2010 року, а суд розглядає подію, яка мала місце 30 травня 2010 року.

Показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що  потерпіла ОСОБА_1 в травні, орієнтовно 20-25 травня 2010 року, падала зі сходів і після цього накульгувала, не підтверджуються матеріалами справи і на думку суду не спростовують факт нанесення ОСОБА_3 30 травня 2010 року тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1

Показання підсудного про те, що він 30 травня 2010 року крім одного удару в обличчя потерпілій ОСОБА_1 більше тілесних ушкоджень не наносив, суд розцінює як намір уникнути більш суворої відповідальності.      

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілої, повністю доведена.

Органами досудового слідства вірно кваліфіковано дії підсудного за ч.1 ст.122  КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом'якшують покарання пiдсудного, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання пiдсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Підсудний ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується негативно, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

На підставі ст.71 КК України суд до покарання, призначеного за новим вироком ОСОБА_3, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком Костопільського районного суду  від 29.04.2009 року, яка становить два роки сім місяців позбавлення волі.

Потерпілою ОСОБА_1 пред'явлено цивільний позов до підсудного       ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 30000 грн та про відшкодування витрат за надання правової допомоги в сумі 3000 грн, а всього 33000 грн.

У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Заслухавши показання потерпілої та підсудного, дослідивши подані докази, суд рахує, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення.

При визначенні розміру відшкодування  моральної шкоди, суд враховує фізичні та душевні страждання потерпілої, пов'язані з тілесними ушкодженнями, їх характер, тривалість та обсяг.

Суд також враховує матеріальний стан підсудного, що він являється безробітним.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.28, 323, 324, 328  КПК України, ст.ст.71 КК України, ст.1167 ЦК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати  винним  у  вчиненні  злочину,  передбаченого  ч.1  ст.122  КК  України,  і  призначити йому покарання у виді  позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.71 КК України невідбуте покарання за попереднім вироком Костопільського районного суду від 29.04.2009 року за ч.2 ст.355, ч.1 ст.296, ч.4 ст.296 , ст.70 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, від відбування  якого ОСОБА_3 був звільнений з випробуванням з трьохрічним іспитовим строком, суд частково, а саме два роки сім місяців позбавлення волі приєднує до покарання за новим вироком, і призначає остаточне покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк три роки сім місяців.  

Запобіжний захід ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду та утримувати його під вартою до вступу вироку в законну силу в СІ м.Рівне.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 10 лютого 2011 року.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та витрат за надання правової допомоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000(п'ять тисяч) грн моральної шкоди та 3000(три тисячі) грн відшкодування витрат за надання правової допомоги, а всього 8000(вісім тисяч) грн.

В решті позовних вимог - відмовити за необгрунтованістю.

Речовий доказ по справі - кухонний ніж(а.с.82) - повернути ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. Засудженим ОСОБА_3 вирок  може  бути  оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.  

Суддя:                                                                          Маринич В.К.