Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа  № 2-а-255/11

Категорія 14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04.02.2011 рік Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  в складі:

          головуючої одноособово -судді Прийомової О.Ю.,

при секретарі:Удовенко О.М.,

Розглянувши у порядку скороченого провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровському Одеської області про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування  їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни,  вказуючи, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою та має статус дитини війни.  Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  однак в порушення вимог діючого законодавства їй  щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни  не виплачувалась.

Вважає, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті їй соціальної державної допомоги передбаченої ст. 6 вищевказаного Закону є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України, тому вона і звернулася з позовом до суду.

 Відповідачем надано заперечення на позовні вимоги позивача, відповідно до яких просять суд в задоволені позову позивачу відмовити у повному обсязі.

          Розгляд справи здійснювався суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

Оцінивши надані позивачкою докази, заперечення відповідача, судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

 Матеріалами справи встановлено, що дійсно позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та має статус дитини війни. /л.с. 6/

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

 Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18.11.2004 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 70 «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розмірі мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний Фонд є органом, який призначає пенсії та підготовлює документи для її виплати, однак і ці дії з метою виконання рішень Конституційного Суду України відповідачем відносно нарахування пенсійних виплат позивачці, як дитині війни, виконані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб Законом «Про державний бюджет України на 2010 рік» встановлений з 1 січня 2010 року у розмірі 695 грн, з 01 квітня 2010 року – 706 грн, з 1 липня 2010 року – 709 грн, з 1 жовтня 2010 року – 723 грн.

Позивачка отримувала надбавку до пенсії значно меншу чим встановлено законом, що є порушенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо  доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню та вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати позивачці недоплачену їй як дитині війни щомісячну допомогу за період з 30.06.2010 року по 29.12. 2010 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 46, 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст.ст. 71, 99, 100, 161, 162, 163, 166 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2, яка проживає по АДРЕСА_1 в м. Білгород – Дністровському Одеської області до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровському про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» - задовольнити.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород – Дністровському Одеської області нарахувати ОСОБА_2 недоплачену їй як дитині війни щомісячну соціальну допомогу у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30.06.2010 року по 29.12. 2010 рік включно.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.    

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо ії не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя           О. Ю. Прийомова