Справа № 2-1517

2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 жовтня 2010р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого

                                                                     судді Мусієнко Н.М.

                                                     при секретарі Явісенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», 3-ті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд, -  

                                                                        В С Т А Н О В И В :

     Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про визнання виконавчого напису №4617 вчиненого 23.07.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2  за договором застави № РCL-202/140/2006 від 17.08.2006р. таким, що не підлягає виконанню.

     В позовній заяві зазначив, що 06.10.2009р. від ВДВС він отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження №14408766 від 26.08.2009р., щодо примусового виконання зазначеного виконавчого напису про звернення стягнення на належний йому на праві власності автотранспортний засіб легковий автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, реєстраційний НОМЕР_1, рік випуску – 2006, для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк» на суму 81155,12грн.

     Вважає, що виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню з наступних підстав:

     Договором застави було встановлено розмір заборгованості в сумі 13359,96 доларів США, а виконавчим написом на договорі застави запропоновано стягнути заборгованість у національній валюті в розмірі 81155,13 гривень.

     Згідно ст.20 ЗУ «Про заставу» передбачено, що Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

     Відповідно до ст. 87 ЗУ „Про нотаріат”  та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5 для стягнення грошових сум, або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

     Згідно п. 282 зазначеної Інструкції,  нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи встановлюють безспірність заборгованості, або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

     Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, а саме, це: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язань.

     Тобто, заборгованість боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування. Але згідно договору застави № РCL-202/140/2006 від 17.08.2006р. зобов’язання є сума кредиту у розмірі 13359,96 доларів США, а у вчиненому виконавчому написі запропоновано за рахунок коштів, виручених від реалізації заставного майна, задовольнити вимоги АТ «ОТП Банк» в розмірі: 74741,62 гривень, в тому числі: сума заборгованості за кредитом – 9194,16 долари США, сума заборгованості за відсотками – 560,43 доларів США, пеня 4713,51гривень, витрати по вчиненню виконавчого напису 1700 грн. Таким чином нотаріус без правових підстав вчинив виконавчий напис.

     Тому позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №4617,  вчинений 23.07.2009р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2

     У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити у повному обсязі.

     Представник відповідача ПАТ «ОТП Банк» позов не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення, та суду пояснив, що 17.08.2006р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та позивачем укладено кредитний договір № СL-202/140/2006.

     В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між АТ «ОТП Банк» та позивачем був укладений договір застави автотранспортного засобу №PСL-202/140/2006, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 17.08.2006р. за реєстровим № 3439.

     Згідно з укладеним договором застави, в забезпечення виконання позивачем умов кредитного договору, в заставу ним, передано рухоме майно, а саме: легковий автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, реєстраційний НОМЕР_1, рік випуску – 2006, що належить ОСОБА_1 на підставі права власності.                                                                                                                                  

Відповідно до умов укладеного договору застави (п. 6.1), заставодержатель – АТ «ОТП Банк», у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, має право задовольнити з вартості предмета застави всі фактичні вимоги, а саме боргові зобов’язання, не сплачені заставодавцем. Заставодержатель має право задовольнити із вартості предмета застави всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких підстав (п. 6.2. Договору застави): несплати заставодавцем заставодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; інших обставин, передбачених чинним законодавством України, кредитним договором та цим договором.

У зв’язку із невиконанням позивачем умов кредитного договору, щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, на підставі п. 1.9 частини № 2 кредитного договору Банком було здійснено вимогу про дострокове виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі.

Так, на адресу позичальника направлено досудову вимогу № 22-2/74543 від 31.03.2009р. про погашення заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання відповідної вимоги, яку він особисто отримав 16.04.2009р. Незважаючи на це, всупереч обґрунтованим вимогам Банку, позивачем у зазначену дату погашення суми заборгованості здійснено не було. Загальна заборгованість позивача за кредитним договором (тіло кредиту, відсотки та пеня) станом на 23.07.2009р., тобто на момент вчинення виконавчого напису, становила 79 455,13 гривень.

Таким чином, у зв’язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору та договору застави, ПАТ «ОТП Банк» звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису.

Приватному нотаріусу при цьому були надані всі документи, які необхідні для вчинення виконавчого напису відповідно до вимог ЗУ «Про нотаріат» та п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004р. №20/5, а саме оригінал договору застави № PСL-202/140/2006 від 17.08.2006р., копія кредитного договору № СL-202/140/2006 від 17.08.2006р., розрахунок суми боргових зобов’язань станом на 21.07.2009р., досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № 22-2/74543 від 31.03.2009р. із доказами вручення.

3-тя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2,  у судове засідання не з’явилася, в письмовому клопотанні надісланому суду просить розглянути справу у її відсутності, в запереченнях зазначила, що нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи встановлюють безспірність заборгованості, або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та підтверджується документами, передбаченими переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172. Банком були надані всі необхідні документи, передбачені зазначеним переліком.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

17.08.2006р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», та позивачем укладено кредитний договір № СL-202/140/2006, відповідно до умов якого позивач отримав кредит у розмірі 13 359,96 доларів США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між АТ «ОТП Банк» та позивачем укладено договір застави автотранспортного засобу № PСL-202/140/2006, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 17.08.2006р. за реєстровим № 3439.

Згідно п. 3.1 ст.3 вказаного договору предметом застави є легковий автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, реєстраційний НОМЕР_1, рік випуску – 2006, що належить позивачу на підставі права власності.                                                                                                                                  

Відповідно до п. 6.1 договору застави, заставодержатель – АТ «ОТП Банк», у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, має право задовольнити з вартості предмета застави всі фактичні вимоги, а саме боргові зобов’язання, не сплачені заставодавцем.

     Стаття 20 ЗУ «Про заставу» передбачає, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Заставодержателя.

Відповідно ч.1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат», однією із нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси є виконавчий напис.

Згідно ч. 1 ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно п. 6.2. вказаного вище договору застави заставодержатель має право задовольнити із вартості предмета застави всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких підстав: несплати заставодавцем заставодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; інших обставин, передбачених чинним законодавством України, кредитним договором та цим договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов’язання за кредитним договором позивач виконував неналежним чином, в порушення умов договору ним не погашено належні до сплати суми кредиту та відсотки, у зв’язку із чим відповідач направив йому досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором СL-202/140/2006 від 17.08.2006р. вих. № 22-2/74543 від 31.03.2009р.

Зазначену вимогу ОСОБА_1 отримав особисто 16.04.2009р., про що свідчить надана до матеріалів справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення, однак у зазначений строк позивач погашення заборгованості так і не здійснив.

Пунктом 6.2 ст. 6 укладеного між сторонами договору застави встановлено, що заставодержатель має право задовольнити із вартості предмета застави вісі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої з таких обставин: несплати заставодавцем будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті та в такому порядку, встановленому у кредитному договорі; порушення заставодавцем будь-якого із зобов’язань, передбачених ст. 5 цього договору; інших обставин, передбачених чинним законодавством України, кредитним договором та договором застави.

Згідно п.6.3 настання заставного випадку посвідчується письмовим повідомленням, яке надсилається заставодавцю телефаксом, кур’єром або поштою.

Відповідно до п. 1.9.1 укладеного між сторонами кредитного договору, банк має право вимагати виконання боргових зобов’язань в цілому, або у визначеній Банком частини у випадку невиконання позичальником, або його поручителем, або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором, або умов договору застави, або умов договору поруки. При цьому виконання боргових зобов’язань повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Згідно до п. 5 частини 1 кредитного договору «боргові зобов’язання – зобов’язання позичальника перед Банком щодо повернення суми кредиту, плати за користування кредитом, сплати комісій, штрафних санкцій та інших платежів».

Судом встановлено, що досудову вимогу №22-2/74543 від 31.03.2009р. про погашення заборгованості за кредитним договором позивач отримав 16.04.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст. 87 ЗУ „Про нотаріат”  та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999р.за № 1172, після спливу встановленого кредитним договору у відповідності до законодавства 30-ти денного строку з моменту одержання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення та погашення заборгованості, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 23.07.2009р. було вчинено виконавчий напис №4617, за яким було запропоновано звернути стягнення на належний позивачу на праві власності автотранспортний засіб легковий автомобіль марки DACIA, модель LOGAN, реєстраційний НОМЕР_1, рік випуску – 2006, для задоволення вимог ПАТ «ОТП Банк» на суму 81155,12 гривень. За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного рухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк», які станом 21.07.2009р. за тілом кредиту та відсотками складали 9754,59 долари США, що за офіційним курсом НБУ становить 74 741, 62грн. та пенею 4713,51грн.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 533 ЦК України вказана вище сума заборгованості в розмірі 9754,59 долари США підлягає сплаті у гривнях, та визначається за курсом відповідної валюти на день платежу. Окрім того, за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного вище рухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «ОТП Банк» у розмірі 1700,00грн., сплачених стягувачем за вчинення виконавчого напису, що у повній мірі відповідає ст. 89 ЗУ «Про нотаріат»  та ст. 19 ЗУ «Про заставу».

Судом також перевірялись доводи позивача про те, що вимога закону щодо безспірності при вчиненні виконавчого напису не підтверджена відповідними документами.

Пункт 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004р. №20/5, визначає, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.

Судом встановлено та матеріалами підтверджується, що до заяви на вчинення виконавчого напису нотаріусом, відповідачем були додані:

договір застави № PСL-202/140/2006 від 17.08.2006р. (оригінал);

кредитний договір № СL-202/140/2006 від 17.08.2006р. (копія);

розрахунок суми боргових зобов’язань станом на 21.07.2009р. (оригінал);

досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № 22-2/74543 від 31.03.2009р. із доказами вручення;

паспорт та ідентифікаційний номер ОСОБА_1 (копія).

Досудову вимогу № 22-2/74543 від 31.03.2009р. про погашення заборгованості за кредитним договором позивач отримав 16.04.2009р., а після отримання досудової вимоги позивачем не надіслано, а Бакном не отримано жодного повідомлення щодо незгоди з розміром боргових зобов’язань вказаних в досудовій вимозі.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач мав інформацію про спірність питання щодо самого кредитного договору на підставі якого було укладено договір «іпотеки», та на те, що Банку позивачем була доведена інформація про підготовку та подачу відповідної позовної заяви до суду, суд виходить з наступного.

У відповідності до положень ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України.

Однак позивачем не надано суду доказів, які підтверджували б той факт, що позивачем була подана та знаходиться в провадження суду відповідна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк».

Крім того, у своєму позові позивач зазначає про спірність укладеного між сторонами договору «іпотеки». Як встановлено матеріалами справи, в якості забезпечення кредитного договору, між сторонами укладався договір застави автотранспортного засобу № PСL-202/140/2006 від 17.08.2006р. , договір іпотеки не укладався.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом були повністю дотримані всі вимоги діючого законодавства, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 546, 575, 589, 626-627, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 19-20 Закону України «Про заставу», п.п. 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29.06.1999р. за № 1172, ст. ст. 3, 10-11, 57, 60-61, 88, 212-215, ЦПК України, суд,  

                                                                   В И Р І Ш И В:

      В задоволені позову  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягаю виконанню - відмовити .

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі у 10 – денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

       Суддя