Справа № 2-1644/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

17.01.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

          Головуючого –судді Тихомирова І.В.

          за участю секретаря –Демченко М.Л.

          представника позивача –ОСОБА_1

          відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок вклади в порядку спадкування за заповітом, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

          19.06.2008 року помер її дід, ОСОБА_4. Йому на підставі договору від 07.05.1962 року Р.№ 782 про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, з кількістю кімнат від однієї до п’яти включно належав житловий будинок АДРЕСА_1.          Також йому належали ощадні вклади у Нікопольській філії ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_1, у Нікопольській філії № 7898/012 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_2, у Нікопольській філії 7898 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_3.  

          Ще за життя ІНФОРМАЦІЯ_1 померлий ОСОБА_4 склав заповіт, в якому все своє майно заповідав позивачу по справі.

          Спадщину позивач прийняла фактично, сплачуючи комунальні послуги, проводе поточні ремонти по будинку.

          Спадкоємцем першої черги за законом, являється відповідач по справі, син померлого, який на спадщину не претендує.

          При зверненні позивача із заявою про прийняття спадщини до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори їй було відмовлено, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення, тому вона вимушена звертатися до суду.           

Просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, та грошові вклади, які знаходиться у Нікопольській філії ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_1, у Нікопольській філії № 7898/012 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_2, у Нікопольській філії 7898 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_3 в порядку спадкування за заповітом.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити їх.

          Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував, та відмовився від своєї частки спадщини.

          Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України «Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин».

          Як встановлено в судовому засіданні, дошлюбне прізвище позивача „ОСОБА_3”. 27.04.2004 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5, та їй було надане прізвище „ОСОБА_3”(а.с.30).

          19.06.2008 року помер ОСОБА_4, дід позивача по справі(а.с.6). Йому на підставі договору від 07.05.1962 року Р.№ 782 про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, з кількістю кімнат від однієї до п’яти включно належав житловий будинок АДРЕСА_1(а.с.7,8).

          Також померлому ОСОБА_4 належали ощадні вклади у Нікопольській філії ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_1, у Нікопольській філії № 7898/012 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_2, у Нікопольській філії 7898 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_3(а.с.9,10,11).  

          Ще за життя ІНФОРМАЦІЯ_1 померлий ОСОБА_4 склав заповіт, в якому все своє майно заповідав ОСОБА_3, позивачу по справі(а.с.12).

          Спадщину позивач прийняла фактично, сплачуючи комунальні послуги, проводе поточні ремонти по будинку.

          Спадкоємцем першої черги за законом, являється відповідач по справі, син померлого, який на спадщину не претендує та в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

При зверненні позивача із заявою про прийняття спадщини до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за заповітом, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення, про що державний нотаріус листом від 16.11.2010 року за № 2912/02-14 повідомив позивача(а.с.5).  

Відповідно до ч.2 ст. 1228 ЦК України «Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним».             

          За таких обставин, суд вважає можливим визнати право власності за позивачем на спадщину.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 1228, ч.1 ст. 1235 ЦК України , ст.ст. 10,11,14,15, 213-215 ЦПК України , суд –

                                                         ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_3 –задовольнити.

1.Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.

2.Визнати за ОСОБА_3 право власності на грошові вклади, які знаходяться Нікопольській філії ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_1, у Нікопольській філії № 7898/012 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_2, у Нікопольській філії 7898 ВАТ „Державний ощадний банк України” на рахунку № НОМЕР_3 в порядку спадкування за заповітом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.  

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:І. В. Тихомиров