ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
15.09.06 р. № 15/74-63
за позовом дочірнього підприємства „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”
до відповідача Маріупольської міської ради
про визнання права власності на самовільно відбудоване нежитлове приміщення
Суддя К.В. Богатир
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява дочірнього підприємства „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” до відповідача - Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно відбудоване нежитлове приміщення.
Розглянувши матеріали позовної заяви дочірнього підприємства „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, які надійшли до суду 12.09.2006р. за вх.№02-38/10511 та додані до неї документи, судом встановлено наступне:
До позовної заяви дочірнього підприємства „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” додана квитанція № б/н від 05.09.2006р. про оплату державного мита на суму 75,00 грн. (сімдесят п’ять грн.)
Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви оплачуються державним митом.
Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Розмір державного мита регламентований Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 року із змінами та доповненнями (надалі – Декрет).
Згідно підпункту „б” пункту 2 статті 3 Декрету для позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищевказану вимогу діючого законодавства України дочірнє підприємство „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” повинно було перерахувати державне мито у розмірі 85 грн. 00 коп. (17 грн. Ч 5 = 85,00 грн.).
Таким чином, позивачем - дочірнім підприємством „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” порушені вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо встановленого розміру сплати державного мита в доход державного бюджету України, недоплачено державного мита у сумі 10 грн. (85 грн. (треба сплатити) – 75 грн. (фактично сплачено) = 10 грн. (недоплата).
Відповідно до пункту 3 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Згідно пункту 4 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
За вищевказаних обставин суд дійшов до висновку, що позовна заява дочірнього підприємства „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Оцінивши представлені в суд позивачем документи, керуючись статтями 45, 46, пунктом 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву дочірнього підприємства „Маріупольське автотранспортне підприємство 11402” відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс” до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самовільно відбудоване нежитлове приміщення, повернути без розгляду разом з доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з доданими документами на 17 аркушах.
Суддя Богатир К.В.
Пом. судді Обезінський О.В.
тел. 381-19-18