Справа № 2-109/11
2011 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року м.Вінниця
Староміський районний суд м.Вінниці в складі
головуючого судді Чернюка І.В.,
при секретарі Бойко Ю.О.,
за участю позивач ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення сум штрафів,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1, 30.11.2010 року, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення сум штрафів. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 09 лютого 2010 року між ним та ОСОБА_2 був укладений усний договір про наміри продажу автомобіля та договір доручення, на виконання якого ним була надана відповідачу довіреність на право керування транспортним засобом марки «ВАЗ», модель «21070 ЗНГ»випуску 2005 року, шасі (кузов) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованим ВРЕР ДАІ м. Рівне 15.09.2009 р. Вказана вище довіреність була посвідчена 09.02.2010 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 20 у реєстрі нотаріальних дій, на бланку НОМЕР_3. Але відповідач систематично порушував умови їх усної домовленості, в тому числі усного договору про наміри продажу автомобіля, тому він звернувся до нього з проханням повернути йому автомобіль, але відповідач на таке прохання не відреагував. Після цього він звернувся до нотаріуса, який посвідчував довіреність із заявою про припинення її дії та вимушений був звернутись до органів ДАІ за тим, щоб повернути автомобіль із незаконного володіння відповідача. Автомобіль йому було повернуто. За час, протягом якого відповідач керував згаданим автомобілем «ВАЗ 21070 ЗНГ»він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафів, про що йому стало відомо лише тоді, коли уже після повернення йому автомобіля він звернувся в органи ДАІ м. Вінниці. В управлінні ДАІ м. Вінниці після перевірки по базам, йому повідомили, що за
час керування згаданим автомобілем, відповідач ОСОБА_2 декілька разів притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, в результаті чого на нього були накладені штрафи, загальна
сума яких на момент мого звернення складала 2232 грн. До того ж, ці штрафи відповідач ОСОБА_2 жодного разу не сплачував та йому про їх існування не повідомляв. Жодну процедуру в органах ДАІ (державний технічний огляд, зняття/постановка на облік, експертизу та інш.) неможливо провести при наявності несплачених штрафів, тим більше, що у базі органів ДАІ, штраф одночасно «висить»і на водієві-порушникові і на автомобілі, яким керував порушник. Тому фактично, через недобросовісні дії відповідача (у частині відмови оплатити своїх штрафів), він позбавився багатьох прав що стосуються його автомобіля. 3 огляду на вищевикладене та на те, що відповідач на його усне прохання відмовився оплатити свої штрафи, він вимушений був оплатити штрафи накладені на відповідача за свій власний рахунок. Разом з тим, оплачена ним сума штрафів накладених на відповідача для нього є немалою сумою, несподівана необхідність виплати якої для нього створили певні шансові труднощі. Вважає, що збитки, які він поніс у зв'язку із оплатою штрафів накладених на відповідача підлягають стягненню з останнього на його користь.
Ухвалою суду від 28.12.2010 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3, який також згідно наданого позивачем доручення від 09.02.2010 року мав право керувати та володіти даним транспортним засобом позивача. Просив стягнути з відповідача на його користь збитки в сумі 2232 грн. та судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, однак, не заперечив щодо того, що всі адміністративні штрафи накладені на нього за порушення ПДР під час керування автомобілем «ВАЗ -21070», були сплачені позивачем.
Співвідповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка. Про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності співвідповідача ОСОБА_3 на підставі наявних доказів у справі.
Вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Встановленим судом фактам відповідають правовідносини в частині завдання та відшкодування збитків. Зазначені правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст.22 ч.1, ч.2 п.1, ч.3 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 09 лютого 2010 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений усний договір про наміри продажу автомобіля та договір доручення, на виконання якого ним була надана відповідачу довіреність на право керування транспортним засобом марки «ВАЗ», модель «21070 ЗНГ»випуску 2005 року, шасі (кузов) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованим ВРЕР ДАІ м. Рівне 15.09.2009 р. Крім того, зазначеною довіреністю право керування та володіння даним транспортним засобом було надано також співвідповідачу ОСОБА_3. Вказана вище довіреність була посвідчена 09.02.2010 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за № 20 у реєстрі нотаріальних дій, на бланку НОМЕР_3 (а.с.24).
Відповідач систематично порушував умови усної домовленості сторін, в тому числі усного договору про наміри продажу автомобіля, тому позивач звернувся до відповідача з проханням повернути йому автомобіль, але відповідач на таке прохання не відреагував.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса, який посвідчував довіреність, із заявою про припинення її дії. Довіреність була припинена.
Позивач вимушений був звернутись до органів ДАІ з тим, щоб повернути автомобіль із незаконного володіння відповідача. Автомобіль позивачу було повернуто. Відповідач не заперечував в судовому засідання дані обставини.
За час, протягом якого відповідач керував згаданим автомобілем «ВАЗ 21070 ЗНГ», він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафів.
Позивачу стало відомо про наявність штрафів на ім»я ОСОБА_2 вже після повернення йому автомобіля.
В управлінні ДАІ м. Вінниці позивачу повідомили, що за час керування згаданим автомобілем, відповідач ОСОБА_2 декілька разів притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, в результаті чого на нього були накладені штрафи, загальна
сума яких на момент його звернення складала 2232 грн.
Відповідач ОСОБА_2 жодного разу не сплачував штрафи та про їх існування не повідомляв позивачеві. Зазначені обставини відповідач в судовому засіданні визнав. Тобто зазначив, що дійсно, адміністративні штрафи за нього сплатив позивач.
Відповідачі відмовились оплатити свої штрафи. Суд дійшов висновку, що у зв»язку з несплатою відповідачами адміністративних штрафів за порушення ПДР та притягнення до адміністративної відповідальності, позивачу завдано збитків, які складаються з суми сплачених позивачем штрафів. Згідно поданих квитанцій загальний розмір штрафів (збитків) становить 2232 грн.
Суд дійшов висновку, що задані позивачу збитки слід стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки довіреність була видана на ім»я обох ОСОБА_2, вони вдвох керували транспортним засобом та вони притягувались до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України.
Суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів в обґрунтування доводів та заперечень.
Судові витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. слід стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15,16, 22 ч.1, ч.2 п.1, ч.3 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 89, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму оплачених ним штрафів в розмірі 2232 (дві тисячі двісті тридцять дві) грн., судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Староміський районний суд м. Вінниці.
Повний текст рішення суду виготовлено 14.01.2011 року.
Суддя: