Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И   

          14 січня 2011року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                 Олещенко Л.Б.

при секретарі:                                                                                 Настоящої М.С.   .

за участю позивача                                                                                     ЗапорожецьБ.А..  

з участю представника позивача                                                              Заярного О.М

за  участю представника відповідача                                                       Ластовецької І.І.                                                                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м .Донецьку цивільну справу за позовом Донецької обласної громадської організації  „Захист справедливості „ в інтересах ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства „Донецькобленерго” про списання  заборгованості  та  стягнення  моральної  шкоди , -

                                                             ВСТАНОВИВ :

             Донецька  обласна  громадська   організація  „Захист справедливості „   звернулася до суду в інтересах  позивача ОСОБА_1 із позовною заявою до відповідача,  в  якій  зазначили, що  ОСОБА_1  проживає   у   квартирі   АДРЕСА_1 .   В грудні  1999 року в його будинку відбулася крадіжка  лічильника електроенергії , про що було повідомлено відповідача.  Після  цього,  він  оплачував отримані послуги, відповідно до діючого законодавства, згідно середньомісячного споживання,  починаючи   з 27.01.2000 року    по 31.08.2007 року . А  01 вересня  2007 року  було  встановлено   новий  лічильник , відповідно  до якого він сплачує по теперішній час

.     Але відповідач –ВАТ „ Донецькобленерго „  безпідставно пред’являє вимоги про погашення заборгованості, за період  з 1999 року  по 2009 рік.  З  2007 року  він  повністю сплачує за спожиту електроенергію, а  відповідач  вимагає  погашення  боргу  за  межами строку  позовної  давності,  штучно  утворює   заборгованість  з  1999 року  по  2007 рік   у розмірі   3884,37 гр.

        В  зв’язку  із  викладеним,  просить  списати  вказаний  борг, що утворився за межами строку позовної давності.   Крім того,   відповідач на протязі  2009 року неодноразово  направляв  йому  попередження - погрози  про  існування  заборгованості, можливе  відключення  електроенергії,  та  звернення  до  суду,  що призвело до моральних  страждань,  виникненню  стресових  ситуацій,   погіршенню  стану  здоров’я. Тому  просить  стягнути  з  відповідача  на  його  користь  моральну  шкоду,  яку  він  оцінює   у   розмірі   10000 гривень.

       В  судовому  засіданні,  позивач  ОСОБА_1, повністю  підтримав  вимоги  викладені у позові.  Пояснив  суду, що він зареєстрований за іншою адресою :  АДРЕСА_2 але  з 2000 року  проживає разом із дружиною  в належній  їй  на  праві власності  квартирі,  яка  є  її   дошлюбним   майном.  В  грудні 1999 року  вона разом із  своєю сестрою приватизували  цю квартиру.  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  її сестра –ОСОБА_2.  померла.  В  грудні  1999 року  вкрали  лічильник, який був встановлений на площадці перед квартирами.  Зазначив, що не має документальних доказів того, що  з цього приводу було письмове звернення до відповідача.   Пояснив, що на його ім’я  і  ім’я  його  дружини,  претензії  від  відповідача  не  надходили  Відповідач  присилав повідомлення про заборгованість та відключення електроенергії   на  ім’я  батька дружини –ОСОБА_3., який помер ще  ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але особовий рахунок залишався відкритим на його ім’я.  Дружина позивача  не повідомляла відповідача про зміну власника   квартири  і не переоформлювала особовий   рахунок  на  своє  ім’я.   Вважає, що відповідач  пропустив  строк  позовної  давності,  тому  борг,  що  утворився   з 1999 року до 2007 року   необхідно  списати,   і  на  його  користь  стягнути  моральну  шкоду.

              Представник  позивача   ОСОБА_4    в  судовому  засіданні   підтримав   позов  за тими же обставинами    Доповнив  , що  з 2007 року  у  позивача   заборгованості не має, а з1999 року відповідач пропустив строк позовної давності  і безпідставно тероризує   позивача,   за  що  повинен   відшкодувати   моральну  шкоду.

               Представник  відповідача    Ластовецька І.І. позов не визнала повністю. Пояснила  суду,  що   ні позивач,  ні його дружина  не зверталися до них із заявою про крадіжку електролічильника. Не  повідомляли  вони також, про смерть  ОСОБА_3,  на якого було відкрито особовий рахунок.  Всі  ці  роки   дружина  позивача  не  подавала заяву про переоформлення  особового рахунку на  своє  ім’я,  та не укладала договір на електропостачання.  Ніяких вимог  про погашення заборгованості,  та можливе відключення   електроенергії,    до  позивача   вони   не  пред’являли і  не  пред’являють, тому   його  права,   відповідно,  взагалі   порушити   не  могли.

                  Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи  вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

                   Так, судом встановлено,  що   власницею квартири  АДРЕСА_1   являється    ОСОБА_2. -  на підставі свідоцтва про право власності на квартиру  НОМЕР_1  від 23.12. 1999 року,  в  зв’язку із приватизацією квартири  на праві спільної часткової,  по ?  частки,  із  своєю сестрою  ОСОБА_2

          Згідно свідоцтва про одруження,  позивач ОСОБА_1  17.06.2000 року уклав шлюб  із  ОСОБА_2    В зазначеній квартирі останній не зареєстрований,  права власності на неї не має.

           Таким  чином , судом  встановлено , що  позивач  жодним чином не має відношення до  квартири  АДРЕСА_1   та безпідставно вимагає  вирішення питання щодо заборгованості,  яка утворилася  за  споживання  послуг електропостачання  по цій квартирі, починаючи  навіть з 1999 року,  коли   ще  не  перебував  у  шлюбі   із   ОСОБА_2

           Не  знаходить  суд  також  підстав  для  задоволення  вимог   ОСОБА_1  в частині   відшкодування  моральної  шкоди,  оскільки  таке  право останнім  суду  не доведено.   В  обґрунтування  цих   вимог,   позивач   зазначив,  що  відповідач  порушив його права, бо вимагав погашення заборгованості, направляв попередження про відключення   квартири  від електромережі.  В  той же час, в судовому засіданні підтвердив  пояснення   представника   відповідача  про  те , що   на   своє   ім’я   не отримував    жодної   вимоги   від   відповідача,    ніяких  претензій  до нього не заявлялося.     Враховуючи   встановлені  обставини,  суд  не  вбачає  неправомірності  дій  з боку   відповідача,   бо останній  діяв   у  межах  своїх  повноважень   та  на  підставі  вимог    законодавства.    Крім   того , посилання  позивача  на вимоги  ст.1167 ЦК України,  Закону  України  „ Про захист прав споживачів „  , як  на підставу  для відшкодування  моральної  шкоди,  не   ґрунтуються   на   вимогах законодавства,  оскільки  вказані   норми   не  розповсюджуються   на  спірні   правовідносини.

              Таким  чином,  у позові  ОСОБА_1,  як такому, що не ґрунтується  на  вимогах  закону - необхідно  відмовити  у  повному  обсязі.

              На підставі ст.ст.1166,1167 ЦК України, Закону України „Про захист прав споживачів „ , та керуючись  ст.ст.10,11,60,209,212-215 ЦПК України , суд –

                                                                ВИРІШИВ :

                     В  позовних  вимогах  Донецької обласної  громадської  організації   „Захист справедливості „ в інтересах ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства  „Донецькобленерго”  про  стягнення  на  користь  ОСОБА_1  моральної  шкоди в розмірі  10000 гривень, та списання  заборгованості  за електроенергію  з  1999 року  по  2007 рік  у розмірі  3884,37–відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м. Донецька шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня його проголошення  апеляційної скарги.

      Суддя :