АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-847/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Калабухова О.А.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Кочеткової І.В.
при секретарі Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1, на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2010 року по справі за позовом прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка»про визнання недійсним договорів оренди.
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року прокурор Веселівського району Запорізької області звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 в якому вказав наступні обставини.
27 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до прокуратури Веселівського району Запорізької області із заявою про перевірку законності договорів оренди її трьох земельних ділянок, право на які посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 29 червня 2001 року.
За результатами проведеної прокуратурою перевірки за вказаним зверненням було встановлено, що договори оренди вказаної землі №120, №121 та №133 зареєстровані 31 грудня 2008 року у Веселівському РВ - ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»про що у державному реєстрі земель вчинено записи.
Однак ОСОБА_1 вказані договори не підписувались, що підтверджується висновком спеціаліста від 24 вересня 2009 року, відповідно до якого підписи в договорах від імені ОСОБА_1 виконано не нею. Таким чином, при укладанні договорів оренди землі №120, №121 та №133 від 03 вересня 2008 року між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка»(далі ТОВ «Ніка») не було волевиявленням самої ОСОБА_1
Позивач просить суд визнати вказані договори оренди землі недійсними та зобов’язати ТОВ «Ніка»передати ОСОБА_1 належні їй на праві приватної власності земельної ділянки.
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду прокурор Веселівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що висновок спеціаліста щодо належності підпису в договорах оренди земельної ділянки орендодавця ОСОБА_1 не є належним доказом у справі, бо не передбачений ст. 57 ЦПК, оскільки таке почеркознавче дослідження здійснювалось за дорученням прокурора у позасудовому порядку з клопотанням про призначення судової почеркознавчої експертизи сторони не звертались, а сторони фактично виконали умови угоди і визнали її.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалене у справі судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ст. ст. 78, 153 Земельного Кодексу України, ст. 319 ЦК України власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Судом встановлено ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 29 червня 2001 року (а.с. 20) належить:
- земельна ділянка площею 2,196 га нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 22811 гривень, розташованого на території Чкаловської сільської ради, Веселівського району, Запорізької області;
- земельна ділянка площею 4,1285 га нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 42855 гривень, розташованого на території Чкаловської сільської ради, Веселівського району, Запорізької області;
- земельна ділянка площею 1,6415 га вартістю 17082 гривень, розташованого на території Чкаловської сільської ради, Веселівського району, Запорізької області.
31 грудня 2008 року у Веселівському РВ - ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»були зареєстровані три договори оренди вказаних земельних ділянок кожної окремо всі від 3 вересня 2008 року №120 (а.с. 6), №121 (а.с. 13) та №133 (а.с. 22) підпис в яких стоїть ОСОБА_1 і директора ТОВ «Ніка».
27 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до прокуратури Веселівського району Запорізької області із заявою про перевірку законності укладення вказаних договорів оренди її земельних ділянок, посилаючись на те, що вона їх не підписувала (а.с. 3).
В ході проведення вказаної заяви прокурор звернувся до експертної установи і згідно висновку спеціаліста відділу криміналістичних досліджень Науково –дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС в Запорізькій області від 24 вересня 2009 рок №д-139 - підписи у всіх трьох вказаних договорах оренди від імені ОСОБА_1 виконано не нею. Висновок був наданий судовим експертом з правом проведення почеркознавчої експертизи в експертній установі яка проводить і судові експертизи.
Суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз'яснено й в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 5 березня 1977 року № 1 (з відповідними змінами) "Про підготовку цивільних справ до судового розгляду".
Зазначений вище висновок спеціаліста є письмовим доказом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 57 ЦПК України, яку суд неправильно застосував.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У порушення вимог зазначених норм матеріального та процесуального права відповідач вказаний письмовий доказ –висновок спеціаліста, належним чином не спростував не завив клопотання про проведення експертизи при незгоді з вказаним висновком.
Окрім цього за клопотанням прокурора до матеріалів справи було додано висновок судової почеркознавчої експертизи Науково –дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС в Запорізькій області від 22 грудня 2009 рок №д-399 проведеної на підставі постанови слідчого СО Веселівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області в рамках кримінальної справи порушеної по факту підробки в тому числі і вказаних договорів оренди. Відповідно до висновків якої підписи у всіх трьох вказаних договорах оренди від імені ОСОБА_1 виконано не нею а іншою особою.
Таким чином договори оренди землі №120, №121 та №133 від 03 вересня 2008 року ОСОБА_1 з ТОВ «Ніка»не підписувала, не укладала.
Вказане та ті обставини, що оскільки вона не підписувала договори в неї не було і його екземпляру, вона його отримала згідно вказаної заяви до прокуратури тільки 20 серпня 2009 року від ТОВ «Ніка»на свою вимогу (інших доказів в цій частині суду не надано) і зразу ж 27 серпня 2009 року звернулась з заявою до прокурора - говорить про відсутність вільного волевиявлення особи на укладення договору.
Посилання суду першої інстанції в рішенні на те, що сторони виконали в подальшому умови договору чим його визнали є неправомірним оскільки видача ОСОБА_1 ячменю і пшениці за користування землею (а.с. 50-51) вже було після звернення останньої з вказаною заявою до прокурора і з позовом до суду. Доказів, що це зерно передавалось на виконання умов вказаних договорів суду не надано, оскільки між сторонами існували правовідносини і за іншим договором оренди земельних ділянок укладений 29жовтня 2003 року (а.с. 45).
Окрім цього, відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК і ст. 18 Закону "Про оренду землі" договір оренди землі є укладеним після його державної реєстрації. Не може бути зареєстровано договір не підписаний стороною, хоча в подальшому сторони і виконували його умови.
Таким чином колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі і визнати вказані договори оренди недійсними і зобов’язати позивача повернути майно його власнику.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 09 листопада 2010 року по цій справі скасувати та ухвалити нове.
Позов прокурора Веселівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договори оренди земельних ділянок, які належать ОСОБА_1, від 3 вересня 2008 року № 120, №121 та №133 зареєстровані 31 грудня 2008 року у Веселівському районному відділі ЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру»- недійсними.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка»(код ЄДРПОУ №24516694) повернути власнику ОСОБА_1 три земельні ділянки за кадастровими номерами №2321286800:02:008:0011, №2321286800:02:007:0019, №2321286800:02:012:0001, які належать ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 29 червня 2001 року і розташовані на території Чкаловської сільської ради, Веселівського району, Запорізької області.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: