Справа №2-а-297/2011

ПОСТАНОВА

                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року                                                                                           с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі про поновлення пропущеного строку звернення до суду та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року до Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 з вище зазначеним позовом, посилаючись на протиправність бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі щодо нарахування та виплати недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни, а тому просить поновити пропущений строк звернення до суду, зобов*язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.

Управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі подано заперечення проти адміністративного позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За наявності достатніх повідомлених позивачем обставин, розглянувши подані позивачем заперечення проти позову, приходжу до висновку про можливість розгляду справи та прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 12.11.1996 року, №2195-ГУ, являється дитиною війни, що й підтверджено матеріалами справи.

Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов*язковим соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій і інших джерел соціального забезпечення.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.3 вище вказаного Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами, що гарантовано п.1 та п.6 ст.92 Конституції України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №1-29/2007 визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»/п.12 ст.71/, які зупиняли дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»по виплаті дітям війни 30 % надбавки до пенсії.

Таким чином, Конституційним Судом України факт зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо виплати 30 % надбавки, внесення змін до інших законів,  встановлення іншого регулювання відносин, ніж передбачено Законом та визначено п.6 ст.92 Конституції України, визнано таким, що не відповідає ст.95 Основного Закону, що і дає підстави вважати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Чернівецького району відмову у нарахуванні та виплаті позивачу державної соціальної надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі 30 %.

Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Однак, ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького районного суду як адміністративного суду за захистом своїх порушених прав та інтересів лише у січні 2011 року, а її твердження про те, що вона дізналася про зміну в розмірах такого роду доплат лише в поточному році, не є доказом поважної причини пропуску нею процесуального строку звернення до адміністративного суду для вирішення зазначеного питання по суті, оскільки, позивач, отримуючи протягом зазначеного ним часу пенсію, не міг не знати про розмір пенсії, що була йому нарахована, зокрема, про врахування в загальному розмірі отримуваної пенсії надбавки як дитині війни.

Оцінюючи причини пропуску позивачем процесуального строку звернення до адміністративного суду неповажними, суд в силу статті 100 КАС України приходить до висновку, що це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов*язання Управління Пенсійного фонду у Чернівецькому районі Вінницької області нарахувати та виплати щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період 2006 – 2007 років.

Крім цього, суд оцінює вимогу позивача щодо нарахування та стягнення доплати за 2006 рік, незаконною та такою, що не підлягає до задоволення, оскільки дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік»

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з врахуванням визначеного законодавством шестимісячного строку звернення осіб до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

На підставі Конституції України, Закону України "Про загальнобов*язкове державне пенсійне страхування", Закону України  " Про пенсійне забезпечення",  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст., ст.6, 11, 18, 19, 99, 100, 104, 105, 106, 183-2 КАС України,  -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, у зв*язку із пропущенням процесуального строку  звернення до адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Чернівецький районний суд протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків ї оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя:                                                                                            Цимбалюк Л.П.