Справа № 2-217                                                                                                                     за 2011 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 січня 2011 року Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого –судді  Яркіної С.В.

               при секретарі – Соколовській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ „ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши, що 21.04.2008 року між ОСОБА_2 та банком був укладений кредитний договір № ZPMHGK0000000006, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 58310 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів з кінцевим терміном повернення 21.04.2021 року.

Відповідно до умов договору, погашення заборгованості повинне здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 22.04.2008 року був укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку наступне нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 138,4 кв.м., жилою площею 98,6 кв.м. та земельну ділянку площею 997 кв.м., які розташовані за адресою: Запорізька область, Запорізький район, АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Балабинською селищною радою Запорізького району Запорізької області від 29.11.199 року за № 31 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно ОП ЗМБТІ від 08.04.2008 року за № 18421806, реєстровий номер 7803214 та державного акту про право приватної власності на землю серія І-ЗП № 022731, виданого 09.12.1999 року виконавчим комітетом Балабинської селищної ради.

Однак, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував свої зобов’язання перед банком, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 23.03.2010 року у розмірі 54242,30 дол. США, що еквівалентно відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/112 від 23.03.2010 року (1 дол. США дорівнює 7,95 грн.) 431 226,29 грн. та складається з: 49160,32 дол. США –заборгованість по поточному тілу кредиту; 1 719,64 дол. США –заборгованість по простроченому тілу кредиту; 4168,98 дол. США –заборгованість по процентам за користування кредиту; 96,1 дол. США –заборгованість по комісії; 816,81 дол. США –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

На теперішній час сума боргу відповідачем ОСОБА_2 не погашена, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись до суду із зазначеним позовом.      

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак надав суду заяву, в якій свої позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, пояснень або заперечень проти позовну не надали, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з постановленням заочного рішення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 21.04.2008 року між ОСОБА_2 та банком був укладений кредитний договір № ZPMHGK0000000006, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 58310 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів з кінцевим терміном повернення 21.04.2021 року.

Відповідно до умов договору, погашення заборгованості повинне здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 22.04.2008 року був укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку наступне нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 138,4 кв.м., жилою площею 98,6 кв.м. та земельну ділянку площею 997 кв.м., які розташовані за адресою: Запорізька область, Запорізький район, АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Балабинською селищною радою Запорізького району Запорізької області від 29.11.199 року за № 31 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно ОП ЗМБТІ від 08.04.2008 року за № 18421806, реєстровий номер 7803214 та державного акту на право приватної власності на землю серія І-ЗП № 022731, виданого 09.12.1999 року виконавчим комітетом Балабинської селищної ради.

Однак, відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував свої зобов’язання перед банком, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 23.03.2010 року у розмірі 54242,30 дол. США, що еквівалентно відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/112 від 23.03.2010 року (1 дол. США дорівнює 7,95 грн.) 431 226,29 грн. та складається з: 49160,32 дол. США –заборгованість по поточному тілу кредиту; 1 719,64 дол. США –заборгованість по простроченому тілу кредиту; 4168,98 дол. США –заборгованість по процентам за користування кредиту; 96,1 дол. США –заборгованість по комісії; 816,81 дол. США –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Кредитний договір згідно з вимогами ст. 1055 ЦК України укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов’язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

В огрунтування законності своїх вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач посилається на ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», відповідно до якої у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Окрім того, позивач зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України –звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців.

Однак, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Так, відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань, вимога про виконання порушеного зобов’язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.  Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»банком направлялась боржнику. З чого суд робить висновок, що іпотекодержателем була порушена процедура звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв’язку з чим, суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Окрім того, і не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виселення відповідачів з житлового будинку, який є іпотечним майном.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖУ України ніхто не може бути виселений із займаного житлового приміщення або обмежений у праві користування житловим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Статтею 39 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

          Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Частинами 2,3 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»встановлений певний порядок дій банку, а саме: після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Таким чином, недотримання вказаної процедури є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки і на яке звертається стягнення.  

Доказів того, що таке попередження направлялось боржникам, а також що іпотекодержателем,  тобто банком, надавався строк для добровільного звільнення житлового будинку суду надано не було, що є підставою для відмови від позову в цій частині позовних вимог.

Крім того, в матеріалах справи відсутня довідка про зареєстрованих осіб в зазначеному житловому будинку.          

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що задоволенню підлягають лише вимоги банка щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та судові витрати, понесені банком при подачі зазначеної позовної заяви до суду.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 530, 611,1055 ЦК України, ЗУ „Про іпотеку”, ст.ст. 7, 10, 11, 60, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № ZPMHGK0000000006, укладений 21.04.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» р/р № 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором № ZPMHGK0000000006 від 21.04.2008 року в розмірі 54 242 (п’ятдесят чотири тисячі двісті сорок два) долари 30 центів США, що еквівалентно відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/112 від 23.03.2010 року ( 1долар США дорівнює 7,95 доларів США) 431 226 (чотириста тридцять одній тисячі двісті двадцять шість) грн. 29 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк”, р/р № 64993919400001, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570 судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції в 10 денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

 Суддя                                                                                                   С.В. Яркіна