Справа № 2-а-78

                                                                                2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

          24 січня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Донецька Л.І. Хмельницька, розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду України  у Ленінському районі м. Донецька про визнання  протиправними дій та  перерахунок пенсії працюючому пенсіонеру, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулась до суду  з  адміністративним позовом до УПФУ в Ленінському районі м. Донецька про визнання протиправними дій  та  зобов’язання проведення перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, посилаючись на те, що з вона знаходиться на обліку  в УПФУ в Ленінському  районі м. Донецька, отримує пенсію за віком та  продовжує працювати. 06 вересня 2010 року  вона звернулась до відповідача  з заявою про перерахунок  пенсії. Відповідач при перерахунку пенсії застосував  показник середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік в розмірі 1197, 91грн., в той час, як повинен був застосувати  показник за 2009 рік в розмірі 1650, 43 грн. Внаслідок   вказаного перерахунку розмір її пенсії значно нижче, ніж повинен бути. Вона звернулась до відповідача з письмовою заявою  про роз’яснення підстав застосування    показника  середньої пенсії на рівні 2007 року, у відповіді зазначено, що  відповідач  при цьому посилається  на  лист Міністерства праці та соціальної політики  України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039 та ПФУ № 4096/02-01 за 2007 рік. Вважає такі дії відповідача неправомірними, тому вимушена була звернутися до суду з позовом.

          До судового засідання позивач не з*явився, надіслав до суду заяву з проханням слухати справу у його  відсутність, підтримав позовні вимоги.

          Представник відповідача до судового засідання не з*явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду заперечення проти  позову, в поданій заяви просив розглянути справу у його відсутність.

Суд, дослідивши  матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  підлягають  задоволенню з  наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  позивачці було призначено пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення (а.с. 10). До цього часу  позивачка продовжує працювати, збільшивши свій пенсійний стаж  на 24 місяця  після чергового перерахунку.

06 вересня 2010 році позивачка звернулась  до відповідача  з письмовою заявою про перерахунок  пенсії за стажем та заробітком, але при проведенні перерахунку  з 01.09.2010р. відповідач, керуючись   листом Міністерства праці та соціальної політики  України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039 та ПФУ № 4096/02-01 за 2007 рік, застосував  показник  середньої  заробітної плати в Україні за 2007 рік в розмірі 1197, 91 грн.

У відповідності з ч. 1 ст. 46 Конституції України  громадяни  мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх  внаслідок повної, часткової чи тимчасової втрати  працездатності, втрати годувальника, безробіття за обставин, які не залежать від них, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством

Основні положення реалізацій конституційного права громадян  на утримання пенсії за віком ухвалені та закріплені  в Законі України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»№ 1058.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28  травня 2008 року № 530 «Деякі питання  соціального захисту  окремих категорій  громадян»встановлені вимоги про застосування  при перерахунку пенсії показника  середньої заробітної плати  в Україні за календарний рік, який передує року  перерахунку пенсії.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, встановлено, що положеннями  Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»не можуть бути скасовані чи змінені обсяги прав та обов*язків, пільг, компенсацій та гарантій  громадян, передбачені іншими законами України, а також вноситися зміни, призупинятися діючі закони  України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, які є предметом інших  законів України.

Спільний лист  Міністерства праці та соціальної політики  України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039 та ПФУ № 4096/02-01 за 2007 рік  суперечать указу Президента України від 03.10.1992р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів  виконавчої влади», оскільки  він офіційно не опублікований та не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, тому  його застосування  при ухваленні  порядку застосування ст.ст. 40, 42 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є незаконним, та порушує права позивача.

У відповідності до  ст. 22 Конституції  України забороняється  звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або  внесенні змін до чинних законів.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції  України, органи державної влади і органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобов*язані діяти лише на підставі, у межах  повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами  України.

Оскільки Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного Суду є обов’язковими для виконання на всій території України, суд не приймає до уваги  пояснення відповідача та його доводи про причини відмови відповідачу у перерахунку пенсії, відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо  доказування  правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує про адміністративного позову.

В судовому засіданні  відповідачем не доведено факт правомірності своїх дій.

        Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен провести  позивачці перерахунок  пенсії як особі, яка продовжувала працювати, з застосуванням показника середньої заробітної плати  в Україні за календарний рік, який передує року перерахунку пенсії. Право на перерахунок виникає саме з моменту звернення позивача з заявою про перерахунок, тобто з 01.09.2010 року.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею  8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого  статтею 8 Конституції України.

На підставі  ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»,  пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій  громадян»та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду України  у Ленінському районі м. Донецька про визнання  протиправними дій та  зобов*язання  проведення перерахунку пенсії задовольнити.

Визнати протиправними дії  Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька в частині не перерахунку пенсії ОСОБА_1  з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за календарний рік, що передує  року перерахунку пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі  м. Донецька провести  перерахунок та виплату пенсії  ОСОБА_1  у відповідності до норми  Закону України «Про  загальнообов*язкове державне пенсійне  страхування»з застосуванням середнього заробітку по Україні для призначення та перерахування пенсії- за рік, який передує року звернення за перерахунком пенсії, а саме за 2009 рік в розмірі 1650грн.43 коп. з 01 вересня 2010 року.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її  проголошення, а особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення постанови в 10-ти денний строк з дня отримання її копії.

Суддя: