Справа №  2-а-567/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.02.2011                                                                                                     м.Енергодар       

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі: головуючого – судді: Федоренка О.І., при секретарі: Черкашиній О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області про зобов’язання перерахунку державної та додаткової пенсій ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області (надалі – УПФУ), про визнання неправомірними дій УПФУ щодо відмови у нарахуванні та виплати їй пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання проведення перерахунку щомісячної пенсії у розмірі встановленому зазначеним законом, а також зобов’язати проведення перерахунок в подальшому.

      В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що є інвалідом ІІІ групи, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і знаходиться на обліку в УПФУ м.Енергодар, відноситься до 1 категорії, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і у відповідності до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Звернувшись з відповідною заявою до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до зазначених норм закону, отримала відмову. Посилаючись на Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважає, що має право на отримання основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Просить розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.  

      Відповідач надав заяву про розгляд справи за відсутністю його представники, просить в задоволенні позову відмовити та заперечення в яких мотивацією відмови зазначає, що розмір пенсії за віком використовується тільки для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч.1 ст.28 зазначеного Закону забороняється використовувати зазначений розмір пенсії для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а для призначення додаткової пенсії застосовується розрахункова величина мінімального розміру пенсії за віком для обчислення якої існує Постанова КМУ від 28.5.2008 року № 530. Крім того УПФУ посилається на Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», згідно якого встановлений мінімальний розмір пенсії інвалідам 3-ї групи Чорнобильської катастрофи в розмірі 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а щомісячна додаткова пенсія для осіб, які втратили працездатність, встановлена у розмірі 15% прожиткового мінімуму.       

       Суд, дослідував надані сторонами докази встановив, що позивач є інвалідом ІІІ групи, пов’язаної з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.7-8), відноситься до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої повинен розраховуватися виходячи з мінімальної пенсії за віком. Відповідачем для визначення розміру пенсії застосовано Постанови КМУ від 28.5.2008 року № 530 та від 16.7.2008 року № 654.

       Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч.2 ст.54 зазначеного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

       Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

       Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивача, відповідач повинен керуватися Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який з огляду на пріоритетність нормативно-правових актів над підзаконними нормативно-правовими актами є пріоритетним для застосування. Постанова КМУ, яка визначає порядок виплати пенсії, призводить до звужування змісту, обсягу існуючих прав і свобод, що є порушенням ст.22 Конституції України.

       Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

       На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  обґрунтовані та підлягають задоволенню але частково з наступних підстав.                                   

        Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк. Строк звернення може бути поновлений судом, якщо його пропущено з поважних підстав. Позивач звернулася до суду 11.1.2011 року. У зв’язку з тим, що позивачем не надано підтвердження об’єктивності пропуску строку позовної давнини, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давнини й тому стягнення треба проводити з 11.7.2010 року.  Щодо зобов’язання проведення виплат у подальшому, то суд позбавлений права зобов’язувати вчинення дій на подальше.

       Керуючись ст.ст.8,22 Конституції України, ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,ст.ст.  2,8,11, 69-71,94,99,100,128,158-164,186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні  вимоги задовольнити частково. Визнати відмову Управління пенсійного фонду України в м.Енергодар щодо неперерахування ОСОБА_1 основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяною здоров’ю неправомірною.

       Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області провести ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок та виплату основної державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком починаючи з 11.7.2010 року.  

       В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

          Суддя                                                                                          О.  І.  Федоренко