Справа №  2-а-511/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31.01.2011                                                                                                     м.Енергодар       

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:

       головуючого – судді:  Федоренка О.І.;

       при секретарі:  Черкашиній О.О.,

       розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС з обслуговування м.Запоріжжя при УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області молодшого сержанта міліції Глушенко Максима Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову серії АР1 № 017632 від 25.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25.12.2010 року, відповідачем відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, за яким того ж дня була винесена оскаржувана постанова, якою позивача визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, (не надання переваги у русі пішоходу, який рухався по пішохідному переходу), і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. Вважає, що при складанні протоколу відповідачем не було враховано, що пішохід знаходився на достатній дистанції від автомашини, якою керував позивач, окрім того відповідачем не було роз’яснено йому права на захист. Про що він при складанні протоколу повідомив відповідача й зазначив це в самому протоколі. Просить постанову скасувати, справу закрити.

       В судове засідання сторони не з’явилися. Позивач надав заяву в якій просить провести розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

       Відповідач причини та обставини неявки не повідомив, свою думку щодо позовних вимог не висловив, у зв’язку з чим суд вважає за можливим провести розгляд справи в порядку ст.128 КАС України.

       Перевіривши докази по справі суд приходить до наступного.

       Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Як встановлено у судовому засіданні, 25.12.2010 року відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення АР1 № 200738 в якому зазначено, що 25.12.2010 року о 15.39 в м.Запоріжжі на вул. Лепіка вул. Набережній позивач керуючи автомашиною «Судзукі» держномер НОМЕР_1 не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, на якому зупинився автомобіль, який рухався по сусідній смузі, не надав перевагу у русі пішоходу, який рухався по пішохідному переходу, чим порушив п.18.4 ПДР України. Того ж дня відносно позивача винесено оскаржувану постанову, якою його визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП и накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 300 грн. (а.с.4,5). В протоколі АР1 № 200738 в графі «пояснення по суті порушення» позивач власноручно зазначив, що ПДР не порушував, оскільки пішохід знаходився на значному відстані від його автомашини, окрім того, йому не роз’яснено права на захист.   

       Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта  владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

       Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.        

       Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)  встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів а також іншими документами.

       Частина 2 статті 71 КАС Україні передбачає при розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень обов’язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Який у відповідності до ч.4 вказаної Статті повинен надати суду всі наявні у нього документи чи матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

       Згідно до частити 6 зазначеної Статті, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, суд вирішує справу на основі наявних доказів.          

       Відповідач по справі своєї думки з приводу позову не висловив, тому суд, у відповідності до ч.6 ст.71 КАС України, вирішує справу на основі наявних у матеріалах справи доказах.                    

       Окрім протоколу по справі про адміністративне правопорушення АР 291634 від 20.6.2010 року, де позивач зазначив, що правила дорожнього руху не порушував, інших доказів судові не надано.   

      Згідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативно акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.       

       Суд вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки в ній відсутнє зазначення нормативного акту (пункту ПДР України), який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

      Відповідно до ст.63 Конституції України кожному гарантується знати свої права та обов’язки, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов’язки громадян мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому законом.  Згідно ст.63 Конституції України підозрюваний, обвинувачений чи підсудний мають право на захист.   

      Відповідно до ч. 4 ст.256 КУпАП при складанні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею  268 цього Кодексу, про що робиться відмітка в протоколі.

       Не роз’яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його прав та обов’язків, суд вважає безумовним порушенням прав цієї особи на захист, що на думку суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.       

       Керуючись ст.ст.57,63 Конституції України, ст.ст.122,222,268 КУпАП, ст.ст. 2,8,11, 69-71,94,158-164,186 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити. Постанову АР1 № 200738 від 25.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

          Суддя                                                                                          О.  І.  Федоренко