ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                 

Справа  № 2-а-51/11

Категорія

02 лютого 2011 року                                                                                                   смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого –судді:                        Кравцова С.О.

при секретарі:                              Василенко Л.В.

суддя Веселівського районного суду Запорізької області розглянувши у порядку письмового  провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Веселівському районі Запорізької області про визнання протиправної відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги та зобов’язання нарахувати виплату недоплаченої соціальної допомоги, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду 21.01.2011 року з вищезазначеними вимогами, вказавши, що вона відповідно до Закону Україні „ Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року (далі-Закон) є дитиною війни. Згідно статті 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судове засідання не з’явилася, подавши суду заяву про розгляд даної справи без її участі, позов підтримала та просила його задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та надійшло письмове заперечення на позов, згідно якого він позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону Україні „ Про соціальний захист дітей війни" позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 6).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 2.1 Постанови управління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах»від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод , пунктом 17 статті 77 та статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12,2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007 та № 10- рп/2008 від 22.05.2008 року положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими що не відповідають Конституції України (е неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Згідно з Рішенням суду та на підставі виконавчого листа Веселівського районного суду Запорізької області № 2-867/10 від 06.09.2010 року позивачу було виплачено недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 28.07.2010 року включно. Таким чином відповідач зобов'язаний здійснити виплату належної  допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 29.07. 2010 по 29.01.2011 року.

Відповідно до положень ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Частиною 20 ст. І Бюджетного кодексу України визначено, що закон про державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Конституційним судом України в Рішенні № 10-рп/2008 від 22.05.2008 також встановлено, що «законом України про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони».

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в меж повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Нарахування та виплата у 2011 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Враховуючи, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.  

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача перерахувати позивачу щомісячну державну допомогу, як дитині війни, без обмеження строком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.  

Згідно із ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Відповідно до ч.2 ст.101 КАС України, процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, та згідно із ч.1 ст.103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати.  

Суддя приходить до висновку, щодо необхідності зобов’язати відповідача здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії позивачу за період з 29.07.2010 року по 29.01.2011 року включно, з врахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.  

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну допомогу не підлягають задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматись як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.  

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року №19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»та листом Вищого Адміністративного суду України від 13.10.2010 року, а також ст.ст. 6-14, 71, 86, 99-103, 107, 159-163, 1832 185-186 КАС України, суддя, - 

ПОСТАНОВИВ:  

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання зробити перерахунок пенсії –задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29.07.2010 року по 29.01.2011 року включно з врахуванням раніше виплачених сум зазначеного підвищення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області в частині зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну допомогу на майбутнє –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя           С. О. Кравцов