ПОСТАНОВА   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                     

Справа  № 2-а-33/11

Категорія 70

02 лютого 2011 року                                                                                                   смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого –судді:                        Кравцова С.О.

при секретарі:                              Василенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Веселівського районного суду Запорізької області в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Веселівському районі Запорізької області про зобов’язання вчинення певної дії, суд –

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 2007 по день звернення до суду. Позовні вимоги мотивує тим, що вона має статус дитини війни і вправі одержувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення їй в період з січня 2008 по листопад 2010 роках нараховувалося і виплачувалося частково в розмірі 10 % мінімальної пенсії.

Просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період з 2007 по день звернення до суду тобто до 12.01.2011 рік.

Позивач в судове засідання не з’явилася, подавши суду заяву про розгляд даної справи без її участі, позов підтримала та просила його задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та надійшло письмове заперечення на позов, згідно якого він позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 5).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію цієї статті на 2007 рік було зупинено Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік".

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (№1-29/07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у Законі України "Про Державний бюджет на 2007 рік": п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст. 111 за якою таке підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року (№ 1-28/08) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Одночасно в рішенні зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії окремих нормативно-правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втрачають чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.

Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 визначено вичерпний перелік таких випадків.

Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

У п. 17 рішення Європейського суду з прав людини від 6 вересня 2007 року по справі "Сікорська проти України" зазначено, що асигнування на виплати державою боргів може спричинити деяку затримку у виконанні рішень за рахунок бюджету Уряду, проте брак коштів у держави не виправдовує невиконання рішення, винесеного проти неї, чим порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже, саме його слід застосовувати у частині визначення мінімального розміру пенсії.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з цього часу необхідно нараховувати підвищення згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

В зв’язку з тим, що у справі наявні документи, які підтверджують те, що сторони подали до суду заяви, де просили розглянути справу за їх відсутності, на підставі ст.122 ч.4 КАС України суд вважає за потрібне розглядати справу у порядку письмового провадження.

В силу ч.2 ст.99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Позивачем заявлено вимогу про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як «дитині війни»за період з 2007 року по день звернення до суду до 12.01.2011 рік.

Тобто, позивач звернулася до суду 12.01.2011 року з пропуском встановленого ст.99 КАС України строку за період з 01.01.2007 року до 12.01.2011 року.

Оскільки позивачем не вказано причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом про виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як «дитині війни»та не надано доказів щодо їх поважності, суд вважає, що підстави для його поновлення за період з 01.01.2007 року до 12.01.2011 року відсутні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, і позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в період з 02.08.2010 р. по 02.02.2011 р.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 183-2, 159-163 КАС України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Веселівському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної Державної соціальної допомоги «Дітям війни»- задовольнити частково.

Управлінню Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя           С. О. Кравцов