Справа № 2-а-15/11

                                                                                    П О С Т А Н О В А

                                                                      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 січня 2011 року                                                                                                               м.Тернівка

              Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                                                          Пономаренко І.П.

при секретарі                                                                                                            Некрасовій А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новомосковської роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, та інспектора вказаного підрозділу Хмирі Дмитра Сергійовича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, суд,-  

                                                                           В С Т А Н О В И В:

     В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 22 листопада 2010 року суб»єктом владних повноважень - інспектором ДАІ, було складено стосовно нього протокол в справі про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення на нього за ч.1 ст.122 КУпАП штрафу в сумі 330 грн.

     Зі вказаною постановою позивач не згоден, так як в тексті протоколу та постанови відсутні докази належності зафіксованої швидкості саме його автомобілю, а в той час по дорозі рухалося ще декілька автомобілів зі швидкістю, що перевищувала швидкість його авто.

     Стверджує, що працівник ДАІ вислухавши заперечення та пояснення позивача про відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях, проігнорував їх, склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача штрафу.

     Позивач вважає, що винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності по цьому факту не можна вважати законним та обгрунтованим, так як на його думку протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП, співробітником ДАІ проігноровано його законні вимоги щодо відсутності в його діях складу правопорушення, не наведено доказів складу правопорушення. Просить визнати протиправними дії інспектора та скасувати постанову по справі про накладення на позивача адміністративного стягнення.

     Позивач надав у судове засідання письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з наведених в ньому підстав та розглядати справу за його відсутності.

     Відповідачі та їх представники в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, від них не надійшло повідомлення про причини неявки до суду та заяв про розгляд справи за їх відсутності.

     У зв»язку з чим, згідно вимог ст.ст.41, 122 ч.4 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  

     Суд, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

     Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов’язком держави.

     Згідно ч.2 ст.11 КАС України, у зв»язку з необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача адміністративний суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.     

     Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному і об»єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  

     Згідно ч.1 ст.256 КУпАП в протоколі вказується сутність правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища і адреси свідків, якщо вони є прояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вказуються інші відомості, необхідні для вирішення справи.       

     Ст.280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

     За змістом ст.ст.2, 11, 162 КАС України спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запрошувалося позивачем у позовних вимогах. Суд може змінити чи уточнити його формулювання, а в необхідних випадках і вийти за межі позовних вимог - застосувати спосіб захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, але в межах визначених КАС України повноважень.

     Згідно вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов»язку, суд витребовує названі документи та матеріали.

     Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

     Після відкриття провадження у справі судом було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій пропонувалося у встановлені судом строки надати відповідні заперечення та докази.

     Але вказані законні вимоги суду відповідачем не виконано. В матеріалах справи мається поштове повідомлення про отримання відповідачем судової повістки та копії позовної заяви з доданими до неї документами, але будь-якої відповіді до суду від відповідача не надійшло.

     Крім того, на підставі ст.71 КАС України судом робився письмий запит до відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Тернівка ГУМВС України в Дніпропетровській області про надання матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно позивача, у зв»язку з чим відкладався розгляд справи. Але до суду на запит надійшла відповідь про те, що станом на момент розгляду справи, зазначений матеріал стосовно позивача до відділу ДАІ не надходив.    

     У зв»язку з чим суд вирішує справу за наявних в матеріалах справи доказів.

     В судовому засіданні встановлено, що дійсно 22 листопада 2010 року стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 181791 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 22.11.2010 року о 22 годині 10 хвилин, на 224 км автошляху Знамянка-Луганськ в м.Підгороднє Дніпропетровської області, керуючи автомобілем ЗАЗ 110557 д/н НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 88 км/год.,  чим перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 28 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Радіс №20».

     За результатами розгляду вказаного протоколу було винесено постанову серії АЕ1 № 094980 про накладення на позивача штрафу в сумі 330 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.

     В судовому засіданні було досліджено копію протоколу від 22 листопада 2010 року серії АЕ1 № 181791 та встановлено, що в протоколі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності вказала в поясненнях (мовою оригіналу): «Не згоден з показниками приладу, так як я рухався зі швидкістю 57 км/год., швидкісний режим не порушував, рухався в щільному потоці транспорту».

     Також у протоколі вказано, що до нього додаються лише постанова, а інші докази не зазначаються.

     При цьому, будь-яких доказів наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, зокрема тих, які б спростовували пояснення позивача,   відповідачем в протоколі не наведено, а також не вказані свідки вчинення адміністративного правопорушення.

     Будь-які об»єктивні докази наявності вини позивача у вчиненні правопорушення, наявності події правопорушення або складу адміністративного правопорушення в діях позивача в матеріалах справи також відсутні.

     Як вказувалося вище, на запити суду відповідний матеріал про адміністративне правопорушення до суду наданий не був.

     За таких обставин суд приходить до висновку про те, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена.

     У зв»язку з чим, суд приходить до висновку про те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог ст.ст.278, 280 КУпАП та підлягає скасуванню.        

     Як вказувалося вище, за результатом дослідження наявних в справі копії протоколу та постанови, суд приходить до висновку про те, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, у зв»язку з чим позов підлягає повному задоволенню, а постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 094980 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та  накладення на нього штрафу в сумі 330 грн., підлягає скасуванню як незаконна, а провадження по справі закриттю згідно ст.247 КУпАП.

     На підставі вищевикладеного, керуючись   ст.ст.2, 6, 8, 9, 41, 69, 71, 94, 122, 159-163, 171-2 КАС України, суд,-

                                                                          П О С Т А Н О В И В :

     Позов ОСОБА_1 до Новомосковської роти ДПС ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, та інспектора вказаного підрозділу Хмирі Дмитра Сергійовича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

     Визнати протиправними дії інспектора ДПС Новомосковської роти ДПС ГУМВС України в Дніпропетровській області Хмирі Дмитра Сергійовича по винесенню постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 094980 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, скасувати вказану постанову та провадження у справі закрити.

     Згідно ст.171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень з приводу притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

     Головуючий: