Справа № 2-а-1081/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 25.01.2011 року                                                                                          м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          Головуючого –судді                                  Тихомирова І.В.

          при секретарі –                                Демченко М.Л.

          за участю представника

позивачів –                                                ОСОБА_1

          представника відповідача –                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Нікопольської міської ради, третя особа: Відділ земельних ресурсів Нікопольської міської ради про визнання приватизації земельної ділянки незаконною, рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, державного акту про право власності на землю протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

          Позивачі звернулися із позовом до Нікопольського міськрайоного суду про визнання приватизації земельної ділянки незаконною, визнання державного акту про право власності на землю протиправним, зобов’язання вчинити певні дії.

          19.01.2011 року в порядку ст. 51 КАС України позивачі уточнили свої вимоги, просили суд визнати приватизацію земельної ділянки АДРЕСА_1 незаконною, визнати рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 24.12.1997 року № 830 частково недійсним, державний акт про право власності на землю № 4214 від 30.01.1998 року, виданий Нікопольською міською радою на ім’я ОСОБА_6 незаконним та відмити його

          Свої вимоги мотивують тим, що їх мати, ОСОБА_6, є власником домоволодіння АДРЕСА_1.

          У 1997 році ОСОБА_6 подала заяву про приватизацію земельної ділянки, на якій розташовувалося належне їй домоволодіння, вказавши співкористувачами позивачів у справі.

          Рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 830 від 24.12.1997 року, на підставі якого був виданий державний акт про право власності на землю № 4214 від 30.01.1998 року, земельну ділянку АДРЕСА_1 було виділено у власність лише ОСОБА_6

          Позивачі вважають таку приватизацію, рішення та державний акт, видані відповідачем протиправними, посилаючись на те, що вони, які співкористувачі теж мають право на приватизацію цієї ділянки, однак фактично позбавлені можливості це зробити.

          Враховуючи наведені обставини, позивачі просили суд задовольнити позов.

          У судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

          Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, причини її неявки суду невідомі. Суд, з’ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу за його відсутності.

          Представник відповідача Нікопольської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечував, просив вирішити справу на погляд суду.

          Представник третьої особи у судовому засіданні 14.12.2010 року проти позову заперечував, вважаючи, що права позивачів ухваленим рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради не порушені. У судове засіданні 25.01.2011 року представник третьої особи не з’явився, просив відкласти розгляд справи на інший час у зв’язку зі своєю зайнятістю у іншому процесі. Суд, з’ясувавши думку інших учасників процесу, вважає за можливе слухати справу за відсутності представника третьої особи, відхиливши його клопотання про відкладення слухання справи.

          Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Згідно  п. «в»ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

          Згідно п. «а»ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

          Згідно ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

          Як встановлено судом, ОСОБА_6 є матір’ю ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 10 –15).

          Рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 830 від 24.12.1997 року, на підставі якого був виданий державний акт про право власності на землю № 4214 від 30.01.1998 року, земельну ділянку АДРЕСА_1 було виділено у власність лише ОСОБА_6 (а. с. 16).

          Сторонами не оспорювалося, що співкористувачами земельної ділянки № 24 по                      вул. Мурманській в м. Нікополі є позивачі по справі.

          При таких обставинах суд вважає, що рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 830 від 24.12.1997 року та державний акт про право власності на землю № 4214 від 30.01.1998 року об’єктивно перешкоджають праву позивачів, як користувачів земельної ділянки АДРЕСА_1 на її приватизацію, поскільки надають таке право тільки ОСОБА_6

          Таким чином суд приходить висновку, що дана приватизація є незаконною, ухвалене рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 830 від 24.12.1997 року та державний акт № 4214 від 30.01.1998 року про право власності на землю є протиправними і підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 81, 116 ЗК України, ст. 393 ЦК України, ст.ст. ст.9, 10,11,12,13,14,15,17,158, 159,160,161-163,167 КАС України, суд

постановив:

          Позов задовольнити.

          Визнати рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 24.12.1997 року № 830, державний акт про право власності на землю № 4214 від 30 січня 1998 року, виданий Нікопольською міською радою на ім’я ОСОБА_6 протиправними.

          Визнати приватизацію земельної ділянки АДРЕСА_1 незаконною.

          Зобов’язати Нікопольську міську раду видати державний акт про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за їх заявою.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції.     

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття  постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.     

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя:І. В. Тихомиров