Справа № 2-а-1345/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                                        головуючого                              Ломакіна В.Є.

за участю секретаря                    Свірської І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, інспектора ДПС ОР ВДАІ м. Тернополя Саньоцького М.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області, інспектора ДПС ОР ВДАІ м. Тернополя Саньоцького М.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №035919 від 02.01.2011 року, посилаючись на те, що вказаною постановою її визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 255 грн. штрафу за порушення правил зупинки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що правил дорожнього руху вона не порушувала, оскільки зупинку транспортного засобу здійснила вимушено, при цьому ввімкнувши сигнал аварійної світлової сигналізації. З цих підстав, ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала із мотивів, викладених у позовній заяві, просить оскаржувану визнати протиправною та скасувати.

          Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області –Бучинський В.Я. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає що оскаржувана постанова винесена законно та обґрунтовано, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається із  протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №078277 від 02.01.2011 року, ОСОБА_1 02 січня 2011 року о 17 год. 25 хв. в м. Тернополі по вул. Тарнавського, керуючи автомобілем, марки "Субару" номерний знак НОМЕР_1, здійснила зупинку –стоянку менше 10 метрів від виїзду з прилеглої території, безпосередньо на виїзді, чим порушила вимоги п. 15.9 (и) ПДР України.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №035919 від 02.01.2011 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу у сумі 255 грн.

Відповідно до п. 15.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинна здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини(якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху) - п.15.2 ПДР України.

Згідно п.15.9 (и) ПДР України, зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Вимушено зупинкою, згідно п.1.10 розділу 1 "Загальні положення" вважається, припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.

Правила поведінки водія  у разі вимушеної зупинки на дорозі регламентовано п. 15.14 ПДР України у відповідності до якого, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити-діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР, тобто, разом із увімкненням аварійної світлової сигналізації встановити також знак аварійної зупинки  або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і  40 м поза ними у випадку вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.

Як встановлено у судовому засіданні, зупинка ОСОБА_1 не була вимушеною, згідно діючими правилами дорожнього руху. Доказів того, що зупинку позивач здійснила через технічний стан чи поломку транспортного засобу, з виконанням вимогам пунктів 9.9-9.11 ПДР України, суду представлено не було. А тому, автомобіль позивача, який в порушення вимог ПДР України, стояв безпосередньо у виїзді з прилеглої території, створював перешкоду та небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

Аналізуючи вищенаведені факти, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тобто порушення правил зупинки. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, судом не здобуто, а ті обставини, з яких вона просить скасувати постанову, на думку суду, є надуманими та такими, що наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Таким чином, приймаючи до уваги, те що зупинка і стоянка транспортного засобу є невід’ємною частиною організації процесу дорожнього руху і транспортні засоби, які стоять на проїзній частині дороги або у не встановлених для цього місцях, створюють перешкоди для інших учасників дорожнього руху, погіршують умови видимості, та є передумовою для виникнення дорожньо-транспортних пригод, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №035919 від 02 січня 2011 року відносно позивача винесена у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись п.п. 1.10, 9.9-9.11, 15.1, 15.2, 15.9 (и), 15.14 ПДР України, ст.ст. 122, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 158 –163, 171-2, 186  КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

                  У задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, інспектора ДПС ОР ВДАІ м. Тернополя Саньоцького М.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО1 №035919 від 02 січня 2011 року –відмовити.

                  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                         В.Є. Ломакін