Справа  № 2-1040                                                                                                                           

2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ

01 березня   2007 року                                     Ялтинський  міський  суд Автономної республіки Крим

 в складі:                      головуючого судді  - Руденко В.В.

                                    при  секретарі -  Заякіні Д.В. 

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.  Ялті  цивільну справу

за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу

встановив:

            Позивачка звернувся до суду з позовом  до  відповідача про розірвання  шлюбу. 

Свої  вимоги  мотивував тим, що вони з відповідачем не проживають вже тривалий час, як  чоловік  з жінкою,  не ведуть суспільного господарства. Відповідач став зловживати спиртними напоями, скандалити, перестав працювати, не став приходити ночувати додому. Постійно виникали сварки, яки переходили до рукоприкладство. ЇЇ дитина від першого шлюбу стала боятися відповідача.  Вона не має до відповідача почуття любові та поваги, не хоче  мати  з ним  нічого  спільного. Подальше  збереження сім'ї вона  вважає  неможливим. Миритися  з ним вона намірів не має.

            Відповідач на розгляд справи не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином. Заперечення проти позову до суду не надав.  

            Дослідивши  надані  докази  суд вважає, що  позов  не може  бути  задоволений  з наступних підстав.

            Згідно  ч. 2  ст. 112  Сімейного кодексу України  суд постановляє  рішення  про  розірвання  шлюбу , якщо  буде  встановлено , що  подальше  спільне  життя  подружжя і збереження  шлюбу  суперечило  б  інтересам  одного  з них,  інтересам  їх  дітей, що  мають  остаточне  значення.

            Відповідно  до ст. 60  Цивільного   процесуального  кодексу України кожна  сторона повинна   довести  ті  обставини  на які  вона  посилається,  як  на підставу  своїх  вимог і заперечень.  Докази  надаються  сторонами та  іншими  особами, які  беруть  участь у справі.      

            Сторони  перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 17 серпня 2002 року.

            Відповідно до  ст. 60  Цивільного  процесуального кодексу  України  кожна сторона  повинна  довести  ті обставини , на які  вона  посилається  як на підставу  своїх  вимог і заперечень. 

            Позивачка не надала  суду  ніяких  доказів в підтвердження  своїх  вимог  та  мотивів  розірвання  шлюбу.  Викладені  нею  в позовній  заяві  та  в судовому  засіданні  мотиви  для  розірвання  шлюбу  не  підтвердженні  ніякими  доказами , а  значить  не можуть  бути  прийняті   судом  до уваги.

            Не забезпечені  доказами  вимоги  та  мотиви  не  можуть  бути  покладенні  в  основу  рішення про  розірвання  шлюбу.

            На думку  суду  розлад  в сім`ї  носить  тимчасовий характер і  існують  реальні  умови  для  збереження  сім`ї.  Як  встановлено  судом  ніхто  із  подружжя  нової  сім`ї  не створив  і  намірів  на  це  не  виявив.

На підставі  викладеного  та  керуючись  ст. ст. 8, 10, 60, 209,  213, 215  Цивільного  процесуального  кодексу  України ;  ст.  112 ч. 2   Сімейного  кодексу  України,

вирішив:

ОСОБА_1в позові до ОСОБА_2про розірвання шлюбу - відмовити. 

            На судове  рішення  може  бути  подана  апеляційна  скарга  до Апеляційного суду  Автономної  республіки  Крим   у строки  та  порядку . передбаченим  ст. ст.  294, 296  Цивільного процесуального  кодексу  України.

Суддя: підпис

Згідно оригіналу

Суддя-