РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                   

                                                                                                                            Справа № 2-103/11

        27 січня 2011 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді                                                  Шигірт Ф.С.,

при секретарі                                                            Костенко Ю.О.,

за участю позивачки                                                  ОСОБА_1,

відповідача                                                            ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом про збільшення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. З позовної заяви вбачається наступне.

Позивачка та відповідач мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. Відповідач сплачує аліменти на утримання дитини з 20.12.1994 року в розмірі 1/4 частки всіх доходів щомісяця. З вересня 2010 року ОСОБА_3 навчається у Донецькому інституті залізничного транспорту. Навчання коштує 7200 грн. на рік, у зв’язку з чим, позивачка була змушена взяти позику на роботі в сумі 7200 грн. Доходи позивачки складають близько 1500 грн. на місяць. За ці кошти та за суму аліментів вона не може утримувати сина та потребує збільшення аліментів. Доходи відповідача складають близько 3700 грн. на місяць. Просила збільшити розмір аліментів до 2/5 часток всіх доходів відповідача.

В судовому засіданні позивачка  підримала позовні вимоги в повному обсязі. Суду пояснила, що відповідач окрім сплати аліментів не приймає участі в утриманні дитини. Крім харчування дитини, вона витрачає кошти на оплату комунальних послуг, придбання одягу для дитини, канцелярських речей для навчання сина, оплачує витрати сина на проїзд до місця навчання, оплачує спортивні секції та додаткові заняття з математики, які відвідує син. Сама вона з 2010 року хворіє на деформуючий остеоартроз з  переважним ушкодженням суглобів лівої стопи та хронічним холециститом, у зв’язку з чим придбає ліки та продукти харчування для дієти що приписали лікарі. Вказує також на те, що з 1994 року не турбувала відповідача, отримуючи від нього тільки аліменти в розмірі 25% його доходу, але тепер дитина почала навчання і сама вона не може оплатити всі витрати на утримання дитини. Вона розрахувала, що збільшенням аліментів до 2/5 часток доходів відповідача до досягнення дитиною повноліття, відповідач доплатить 1/2 частку вартості навчання дитини, що є додатковими витратами на утримання дитини.

Відповідач позов не визнав. Суду пояснив, що інших дітей він не має, на сина ОСОБА_4 сплачує аліменти в сумі близько 800 грн. на місяць, в розмірі 1/4 частки всіх своїх доходів. Сплачувати більшу суму не має можливості, оскільки хворіє на глаукому очей, що потребує значних витрат на ліки. Вказував на те, що навчання в інституті це бажання дитини, але при цьому позивачці необхідно було врахувати реальні можливості оплачувати таке навчання. Просив відмовити в задоволенні позову.

Допитавши сторони та дослідивши докази у справі, судом встановлено, що відповідач є батьком дитини (а.с.8-10). Позивачка з дитиною проживають окремо від відповідача (а.с.13). Позивачка та відповідач мають хронічні захворювання. Позивачка підтвердила стан свого здоров’я карткою з залізничної лікарні №2 м.Ясинувата на ім’я ОСОБА_1 (оглянутої в судовому засіданні), а відповідач висновком ЛКК від 03.12.2010р. Відповідач сплачує аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки своїх доходів, що за 2010р. склало 782 гривні на місяць (а.с.34).

Крім того судом встановлено, що дитина позивачки та відповідача навчається у Донецькому інституті залізничного транспорту, вартість навчання складає 7200 грн. (а.с.14, 15, 16). У зв’язку з необхідністю оплатити навчання дитини, позивачка взяла позику за місцем своєї роботи в сумі 7200 грн. (а.с.17).

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання  батьками  обов'язку  утримувати  дитину визначаються за домовленістю між ними.

За  домовленістю  між  батьками  дитини  той  із них,  хто проживає окремо від дитини,  може брати участь у  її  утриманні  в грошовій і (або) натуральній формі.

          Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

          Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

          Суд враховує стан здоров’я дитини, стан здоров’я відповідача, суми доходів сторін, відсутність на утриманні відповідача інших дітей та непрацездатних осіб, наявність у позивачки додаткових витрат у зв’язку з навчанням дитини, погіршення матеріального стану позивачки у зв’язку з виникненням захворювань і вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими.

          Документально підтверджені судові витрати необхідно розподілити між сторонами відповідно до вимог ст.88 ЦПК України. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають сума судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи. Витрати на правову допомогу адвоката не підлягають стягненню з відповідача, оскільки суду не надано документів про розрахунок цієї суми відповідно до вимог Постанови КМУ №590 від 27.04.2006р.

Керуючись 3, 10-11, 212-215 ЦПК України, 180, 181, 185, 192 СК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  на ут