ПОСТАНОВА

                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                   Справа № 2-а-43/11

21 січня 2011 р.                                                                      м. Ясинувата

          Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: судді Шигірт Ф.С. при секретарі Костенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата (далі УПФУ) про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до УПФУ про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, посилаючись на наступне. Позивач відноситься до категорії громадян, що мають статус «Дитина війни» і відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте відповідачем у 2007 – 2010 роках йому така допомога не виплачувалась.

Просив визнати неправомірною бездіяльність та зобов’язати УПФУ нарахувати та виплатити йому невиплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 % відсотків прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за період з 2007 року безстроково.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, однак від нього на адресу суду надійшла заява, в котрій просив справу розглянути за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.  

Відповідач просив справу розглянути за відсутністю його представника, надав суду письмові заперечення, в яких просив в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що виплати позивачу здійсненні відповідно до вимог закону.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної групи «Діти війни», що підтверджується посвідченням (а.с. 8), знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та отримує пенсію за віком. На неї розповсюджуються права і пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було змінено в бік звуження прав «Дітей війни».

22.05.2008 року Конституційним Судом України ухвалено Рішення №10-рп/2008, відповідно до якого ці положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Ухвалою суду від 21.01.2011 р. позовні вимоги залишено без розгляду в частині позовних вимог про зобов’язання УПФУ здійснити виплату підвищення до пенсії з 2007 р. до 06.06.2010 р.

Таким чином, суд вважає бездіяльність УПФУ за період з 07 червня 2010 року з ненарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, неправомірною. У зв’язку з цим, УПФУ необхідно зобов'язати за цей період нарахувати та виплатити позивачеві за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Ясинувата Донецької області щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 07.06.2010 р.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Ясинувата здійснити виплату ОСОБА_1 як дитині війни щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 07.06.2010 р. безстроково, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана десяти  днів  з  дня  її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому  провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя