Справа № 2-а-38/07
П О С Т А Н О В А
Іменем УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Ялта
Ялтинський міський суд АР Крим в складі: головуючого судді - Білюнас В.Ю., при секретарі - Стенька М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Управління головного архітектора Ялтинської міської Ради в особі Головного архітектора міста Ялти Приступи Володимира Івановича про визнання відмови Управління Головного архітектора міста Ялти в узгодженні документації по відведенню земельної ділянки недійсною і зобов'язанні Управління Головного архітектора не перешкоджати в узгодженні по відведенню земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, шляхом дачі позитивного висновку про можливість цільового використання земельної ділянки,
В с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Головного архітектора Ялтинської міської Ради про визнання відмови в узгодженні документації по відведенню земельної ділянки недійсною, зобов'язання надати позитивне узгодження.
В судовому засідання позивач, ії представник позив підтримали і суду пояснили, що за рішенням сесії Сімеізської міської Ради від 15 червня 2006 року № 26 ій був дан дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0340 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд на присадибній ділянці. В процесі збору початкових даних, необхідних для складання проекту відведення земельної ділянки, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про можливість узгодження проекту відведення земельної ділянки.
Згідно висновку Управління Головного архітектора Ялтинської міської Ради від 12 жовтня 2006 року, позивачеві було відмовлено в узгодженні проекту відведення земельної ділянки, у зв'язку з тим, дана земельна ділянка розташована у санаторно-курортній зоні, на межі санаторію і парка пам'ятника Республіканського значення. Представник рахує, що відмовляючи ОСОБА_1. земельна ділянка розташована у санаторно-курортній зоні, на межі санаторію і парка пам'ятника Республіканського значення, тому що таких доказів у відповідної сторони не мається. До теперішнього часу межи санаторно-курортної зони і парка пам'ятника не встановлені.
Представник відповідача позив не визнал, враховуючи, що земельна ділянка розташована у санаторно-курортній зоні, на межі санаторію і парка пам'ятника Республіканського значення, що існує генеральний план Великої Ялти, тому будівництво на цієї ділянці неможливо.
Вислухавши позивача,його представника розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Рішенням сесії Сімеїзської селищної Ради № 26 від 15 червня 2006 року позивачеві був наданий дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, з подальшою передачею ії у власність, орієнтовною площею 0, 0340 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і споруд на присадибній ділянці за адресою : АДРЕСА_1. (а.с.7).
В процесі збору початкових даних, необхідних для складання проекту відведення земельної ділянки, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про можливість узгодження проекту відведення земельної ділянки.
Згідно висновку Управління Головного архітектора Ялтинської міської Ради від 12 жовтня 2006 року, позивачеві було відмовлено в узгодженні проекту відведення земельної ділянки, у зв'язку з наведеними вишче обставинами.
Суд вважає, що дана відмова є необгрунтованою, оскільки не підтверджується фактичними обставинами.
Рішення сесії Сімеїзської селищної Ради № 26 від 15 червня 2006 року було прийняте з дотриманням всіх необхідних процедур, не оскаржилося і до теперішнього часу має силу. Позивач не притягувався до відповідальності за порушення земельного законодавства. Про те суду не було надано жодного документу.
Разом з тим, суду була надана відповідь Ялтинського міського управління земельних ресурсів, яка свідчить про те, що земельна ділянка відноситься до землі, яка не передана у власність чи користування, знаходиться у межах населеного пункта, що також підтверджує факт відсутністі курортно-санаторної зони і парка пам'ятника у вказаному місці.
З урахуванням відсутності топографічного визначення курортно-санаторної зони в селищі Сімеїз, де розташована необхідна земельна ділянка, з урахуванням відсутності фактичних обставин, які встановлюють заборону на будівництво і обслуговування житлового АДРЕСА_1 господарських споруд, суд приходить до висновку про те, що відмова в узгодженні Управління Головного архітектора за проектом відведення земельної ділянки не обгрунтована, не підтверджується фактичними обставинами, суперечить вимогам законодавства і створює позивачеві перешкоди у реалізації його прав відповідно до ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України. З топографічної з'ёмки углядається, що будівля не знаходиться на межі з санаторіїм «Юність».
Суд вважає необхідним визнати відмову Управління Головного архітектора Ялтинської міської Ради в узгодженні проекту відведення земельної ділянки від 12.10.2006 року такою, що не відповідає вимогам закону і зобов'язати відповідача виконати зобов'язання визначене п.9 ст. 118 Земельного кодексу України, пов'язане з угодою про можливість відведення позивачеві земельної ділянки, площею 0,0340га, за адресою :АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
Керуючись ст. 12,158,159,160,163 КАС України, ст. 40,116 Земельного кодексу України,
П о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1до Управління Головного архітектора Ялтинської міської Ради - задовольнити.
Визнати відмову Управління Головного архітектора Ялтинської міської Ради в особі Головного архітектора - Приступи Володимира Івановича в узгодженні документації по відведенню земельної ділянки, площею 0,034 га, за адресою: АДРЕСА_1- недійсною.
Зобов'язати Управління Головного архітектора Ялтинської міської Ради в особі Головного архітектора - Приступи Володимира Івановича не перешкоджати в узгодженні документації по відведенню земельної ділянки, площею 0,034 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання позитивного висновку про можливість цільового використання земельної ділянки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в строки і в порядку, зазначеному ст.186 КАС України.
Суддя