Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

03 лютого  2011 року                                                                        Біляївський районний суд

                                                                                                                      Одеської області

в складі: головуючого судді –Крачкової С.В.

                        при секретарі –Дигуляр А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Біляївської районної  державної  адміністрації Одеської області про визнання дій неправомірними  та зобов’язання  перерахувати і виплатити щорічну допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення  Біляївської районної державної адміністрації Одеської області і просить  визнати дії відповідача щодо невиплати йому в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги  за 2010 рік неправомірними і зобов’язати відповідача перерахувати і виплатити йому  вказану допомогу за 2010 р. відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального захисту»у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням  інфляції за кожен вказаний рік.  

Свої вимоги мотивує тим, що він є учасником бойових дій, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»Управління праці і соціального захисту Біляївської районної державної адміністрації Одеської області має виплачувати йому до 5 травня щорічну разову грошову допомогу  у розмірі  п’яти мінімальних пенсій за віком.  Він звернувся до відповідача  за отриманням вказаної допомоги за  2010 р. і йому було повідомлено, що  відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 р. № 299 він повинен отримати у розмірі 380 грн. Вважає, що його права порушені,  у зв’язку з чим   звернувся  до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява, в якій він   на позовних вимогах наполягає  і просить справу розглянути  у його відсутність.

Представник відповідача  у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день розгляду справи, але  18.01.2011 року від нього надійшло заперечення, в якому  відповідач позов не визнає і в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Приймаючи до уваги заяву позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни –учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням  серії АА № НОМЕР_1, виданим   7.04.2008 р. (а.с.11).     

Відповідно до  ст. 12 Закону України «Про  статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року  № 3551-ХІІ, щорічно, до 5 травня  учасникам бойових дій  виплачується разова грошова допомога  у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 названого Закону  визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня  в розмірах, передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи  праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків.

Зазначену допомогу позивач не отримав, він звернувся до відповідача з відповідною заявою,  але йому було відмовлено, оскільки він не звернувся з відповідною заявою на отримання допомоги  до 30 вересня 2010 року, також роз’яснено, що йому належала до виплати допомога до 5 травня у розмірі 380 грн., а не п’яти мінімальних пенсій за віком (а.с. 7-9).

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти  лише на підставі, в межах та у спосіб, визначений Конституцією України та законами України.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання щорічної разової грошової допомоги  у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.     

Представник відповідача посилається на те, що згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» виплата зазначеної допомоги  учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 380 грн. Але ці доводи суд до уваги не приймає, оскільки розмір допомоги у 380 грн. визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2010 року № 299.

Виходячи із загальних засад  пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні вказаного спору  застосуванню підлягає ст. 12 Закону України «Про статус  ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту». Крім того, право позивача на отримання  зазначеної допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному ст. 12 вказаного Закону, також випливає із положень ст. 92 Конституції України, згідно якої  основи соціального захисту  визначається виключно законами України, а єдиним органом  законодавчої влади в Україні є Верховна Рада. Тому застосування відповідачем  Постанови Кабінету Міністрів України при здійсненні виплат щорічної разової  грошової допомоги до 5 травня позивачеві є безпідставним.       

До того ж, Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»дія ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не зупинена, а тому позивачеві  повинна бути виплачена допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх  соціального захисту» нормативні акти органів  державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги  ветеранів війни, є недійсними.

Згідно ч.3 ст. 22 Конституції України  при прийнятті нових законів або внесенні змін до  чинних законів  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки зазначена виплата є разовою, суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду.

З урахуванням викладеного суд вважає, що право позивача на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком було порушене, оскільки відповідач мав діяти  у відповідності до ст. 12 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.   

 Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 159, 160-163 КАС України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов’язове  державне пенсійне страхування»суд

П О С Т А Н О В И В:

 Адміністративний  позов  ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Біляївської районної  державної  адміністрації Одеської області про визнання дій неправомірними  та зобов’язання  перерахувати і виплатити щорічну допомогу задовольнити.    

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Біляївської районної  державної  адміністрації Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги  до 5 травня за 2010 рік неправомірними.

Зобов’язати  Управління праці і соціального захисту населення Біляївської районної  державної  адміністрації Одеської області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу  до 5 травня за 2010 р. відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.     

Апеляційна скарга  на постанову суду подається  протягом десяти днів  з дня  її проголошення до Одеського апеляційного адміністративного суду, через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Біляївського районного суду