Справа № 2-1811/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

31 січня 2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  

ВСТАНОВИВ:

         Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 21.09.2002 р. взяла шлюб із ОСОБА_3,  та у  подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1  народилася   дитина –ОСОБА_3.  Як зазначається позивачем при зверненні до суду, спочатку спільне життя подружжя склалося, утім, з 2008 року чоловік (відповідач у цій справі) почав себе погано поводити, безпідставно ревнувати, висловлювати підозри, ображати, висловлюватися  нецензурно,  через що у родини виникали сварки і скандали,  та у сім’ї склалася  нервова та напружена обстановка. Зазначаючи у позові про те, що через небажання терпіти неповажне відношення з боку чоловіка у червні 2010 року сім’я розпалася, кожен мешкає окремо, спільного  господарства не ведеться, фактичні шлюбні відносини припинені тощо, почуття любові та поваги до чоловіка втрачені, поновлення сімейних стосунків та збереження родини неможливо, у позові й заявлено вимогу про розірвання шлюбу.       

        У судове засідання позивач не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій зазначила, що позов підтримує повністю.  

        Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

       У судове засідання відповідач, який  був повідомлений належним чином про розгляд справи, не з’явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  вирішував справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

       Врахувавши заяву позивача та  дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність  підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені  обставини.  

       Як було встановлено судом, 21.09.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська  між позивачем та відповідачем за цим позовом було зареєстровано шлюб, про що було зроблено відповідний актовий запис та видано свідоцтво; подружжя має  дитину –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Проте, спільне життя подружжя не склалося,  через сварки та скандали  у сім’ї склалася нервова та напружена обстановка, що призвело до припинення шлюбних відносин,  у червні 2010 року сім’я розпалася, кожен мешкає окремо, спільне  господарство подружжя не веде.   

        Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя; згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

       Таким чином, суд, з’ясував фактичні взаємини подружжя, зокрема те, що подружжя відсторонилося один від одного, шлюбні відносини подружжя припинені,  а також дійсні причини позову про розірвання шлюбу (сварки та скандали між подружжям, нервова та напружена обстановка у сім’ї), які у свою чергу вплинули  на шлюбні стосунки, дійшов  до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам цього подружжя, що має істотне значення. Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суд бере до уваги наявність у подружжя неповнолітньої дитини, яка мешкає разом із матір’ю (позивачем), враховує також її інтереси та водночас зауважує, що зазначені вище та дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя,  зокрема те, що подружжя з червня 2010 року мешкає окремо, шлюбні відносини припинені тощо вочевидь свідчать про те, що збереження шлюбу суперечитиме  інтересам обох подружжя, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.      

        Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв’язку з чим, беручи до уваги те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати.

       Разом з тим, за ст. 17 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану»за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством; на виконання п. 4 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року N 52/5, реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита. Таким чином, суд  вважає за необхідне при вирішенні питання щодо встановленого чинним законодавством (відповідно до п. «б»ч. 5 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито»за реєстрацію за вчинення акту по реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі  державне мито підлягає до сплати в розмірі від 0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян - з одного або обох із подружжя) розміру справляння державного мита за вчинення реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану  зазначити, що державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації  розірвання шлюбу.   

       Керуючись  ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224 та 226  ЦПК України,  суд                                       

ВИРІШИВ:

        Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу задовольнити повністю.  

        Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 вересня 2002 року  Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська  під  актовим записом  №826.  

        Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі  8 (вісім) гривень 50 (п’ятдесят) копійок та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі  30 (тридцять) гривень.      

       Державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану  підлягатиме до сплати в розмірі 8 грн. 50 коп. із особи, яка звертатиметься за вчиненням державної реєстрації  розірвання шлюбу.    

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

      Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя