Справа № 1-295/09p.

ВИРОК

IM E H E M У К P А Ї H И

24 квітня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Губко А.О.

при секретарі Пилипчук М. М

за участю прокурора Афенкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м..Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Червонопартизанськ Луганської області, громадянина України, росіянина, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, без постійного місця проживання, раніше судимого:

1.   1)     19.05.1992 року Свердловським міським судом Луганської області за ч. ч.2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі, звільнений 27.02.1996 року по відбуттю строку покарання;

2.   2)     1.5.01.1997 року Свердловським міським судом Луганської області за ч. 4.2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 15.07.2000 року по відбуттю строку покаранім;.

3.   3)     02103.2001 року Свердловським міським судом Луганської області за чЗ ст. 81, ч.2 ст. 196-1, ч. 1 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Сдов’яносербського районного суду Луганської області від 27.11.2001 року ч, 2 ст. 196-1 КК України (в редакції 1960 року) було перекваліфіковано на ст. 395 КК України (в редакції 2001 року) до відбуття покарання на 3 роки 3 місяців позбавлення волі, звільнений 21.07.2003 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 08 місяців 17 днів

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 357, ст. 353 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2008 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в залі очікування Конкорс, розташованого між Центральним та Південним вокзалом ст. Київ-Пасажирський, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_2, та видаючи себе за співробітника міліції, попросив його пред’явити йому документи.

Коли ОСОБА_2 дістав свій паспорт, у ОСОБА_1 виник умисел на його заволодінням, щоб в подальшому використати його як документ, посвідчуючий його особу, він вихопив його з рук і, побачивши, що в паспорті є гроші в сумі 170 гривень, з корисливих спонукань почав обшукувати кишені ОСОБА_2, витягнувши з лівої кишені куртки останнього мобільний телефон Нокіа-1110, вартістю 330 гривень з чіп-картою № НОМЕР_1, вартістю 20 гривень.

Після чого з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 520 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 357, ст. 353

КК України, визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини, при цьому показав, що 15.11.2008 року, приблизно о 04 годині 00 хвилин, він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в залі очікування. Конкорс, що між Центральним та Південним вокзалом ст. Київ-Пасажирський, представившись раніше невідомого йому ОСОБА_2 співробітником міліції, попросив його пред’явити документи, а коли останній дістав свій паспорт, вирішив ним заволодіти, щоб в подальшому використати його як документ, посвідчуючий його особу, та вихопив його з рук і, побачивши в паспорті гроші в сумі 170 гривень, з корисливих спонукань почав обшукувати кишені ОСОБА_2, витягнувши з лівої кишені куртки останнього мобільний телефон Нокіа-1110 з чіп-картою. У скоєному щиро кається.

Згідно ч.3 ст. 299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає підсудного ОСОБА_1 який своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, крім того, який своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні паспорта громадянина України, винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України, крім того, який своїми умисними діями, які виразились у самовільному присвоєнні владних повноважень, поєднане із вчиненням суспільно-небезпечних дій, винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 353 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а саме за ч.3 ст. 357 КК України та за ст. 353 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії невеликої тяжкості, та за ч.2 ст. 186 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, його особу, раніше неодноразово судимого, який позитивно зарекомендував себе за місцем тимчасового утримання (а.с. 83), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 81, 82), його відношення до вчинених злочинів, щире каяття, повернення потерпілому працівниками міліції викраденого ним майна, ненастання по справі тяжких наслідків і приходить до висновку, що підсудний заслуговує міру покарання у виді позбавлення волі.

Оставиною, що пом’якшує покарання підсудного в силу ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного в силу ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння та рецидив злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речовий доказ: паспорт на ім’я ОСОБА_2, який приєднаний до матеріалів кримінальної справи та переданий під розписку останньому, суд вважає необхідним залишити у ОСОБА_2 (а.с. 77-78).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч.2 ст.

186, ч.3 ст. 357, ст.. 353 КК України і призначити йому покарання:

•   -     за ч.2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

•   -     за ч.3 ст. 357 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;

•   -     за ст. 353 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з 15.11.2008 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Речові докази: паспорт на ім’я ОСОБА_2 -залишити власнику ОСОБА_2 (а.с. 77-78).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим- в той же строк з моменту отримання ним його копії.