Справа № 1818/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 р. м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коробенка С. В.

при секретарі - Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення надмірно сплачених аліментів та зменшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 року Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів і про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

В подальшому Позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 2885, 66 гривень надмірно сплачених аліментів, а також просив зменшити розмір аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 1/4 частини усіх видів заробітку.

Вимогу про стягнення з Відповідача надмірно сплачених аліментів в розмірі 2885, 66 Позивач мотивує тим, що в період часу з 29 грудня 2008 року по 08 березня 2009 року ОСОБА_5 проживав не разом зі своєї матір’ю - Відповідачем, на користь якої стягуються аліменти згідно рішення суду, а з батьками Позивача. А ОСОБА_6 проживав разом з батьками Позивача в період часу з 20 лютого 2009 року по 08 березня 2009 року. Таким чином, Позивач вважає, що Відповідач в зазначені періоди часу безпідставно отримувала аліменти на утримання їх спільних дітей, в той час як фактичних витрат на їх утримання вона не несла. Позивач навів розрахунок надмірно стягнених з нього аліментів, розмір яких складає 2885, 66 гривень.

Крім того, посилаючись на необхідність утримання батьків, які є пенсіонерами, та брата, який визнаний інвалідом 1-ї групи, Позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь Відповідача на підставі рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 04.02.2004р. до 1/4 частини усіх видів заробітку. Позивач також посилається на те, що окрім аліментів він додатково несе витрати на утримання своїх дітей, зокрема придбає їм одяг, щорічні путівки на оздоровлення.

Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, просили суд його задовольнити.

Представник Позивача наголошує, що підставою для зміни розміру аліментів також є те, що Відповідачка тепер проживає разом з співмешканцем, який бере участь в утриманні дітей, а тому співвідношення можливостей сторін в утриманні дітей змінились.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала, мотивуючи свою позицію наступним. Так, Відповідач визнала, що дійсно їх спільні з Позивачем діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження, у вказані Позивачем періоди часу з нею не проживали. Разом з тим, Відповідач наголошує на тому, що діти не проживали з нею через суперечки, пов’язані з їх вихованням, оскільки вона є суворою матір’ю, в той час як їх батько - Позивач - надто м’який по відношенню до них. Саме тому, як повідомила Відповідач, діти, враховуючи їх вік.

Відповідно до рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 04.02.2004р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно стягуються аліменти в розмірі !4 частини усіх його доходів на утримання їх спільних дітей, які проживають разом з ОСОБА_2 (а.с. 7).

Судом встановлено, і сторонами не заперечується, що в період часу з 29 грудня 2008 року по 08 березня 2009 року ОСОБА_5 проживав не разом зі своєї матір’ю - Відповідачем, на користь якої стягуються аліменти згідно рішення суду, а з батьками Позивача. А ОСОБА_6 проживав разом з батьками Позивача в період часу з 20 лютого 2009 року по 08 березня 2009 року.

Таким чином, на думку Позивача аліменти за цей період в розмірі 2885, 66 грн. були стягнуті з нього на користь Відповідача надмірно, ОСОБА_2 використала їх на власні потреби, а тому Позивач просить їх стягнути з Відповідача.

Судом встановлено, що Позивач працює на посаді інженера зв’язку в ТОВ «Нест Плюс» і в останні шість місяців йому нараховується заробітна плата в середньому розмірі близько 4 900 гривень, (а.с. 32).

Згідно наданої Відповідачем довідки, вона працює в ПП «Прайм» та отримує заробітну плату в розмірі 800 гривень.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд звертає увагу сторін на те, що Сімейний кодекс не містить будь-яких правових норм, на підставі яких можливе стягнення з особи надмірно отриманих аліментів. Позивач також не навів належного правового обгрунтування своїх вимог в цій частині.

Суд виходить з того, що стягнення аліментів з Позивача відбувається на підставі чинного рішення суду, у встановлених розмірах, а тому підстав для визнання їх надмірно або безпідставно сплаченими немає.

Крім того суд бере до уваги пояснення Відповідача, яка вказала, що отримані аліментні платежі вона в повному обсязі використала для придбання неповнолітнім дітям путівок на літній відпочинок, вартість яких складає 5870 гривень. Такі витрати підтверджуються наданою суду копією квитанцію до прибуткового касового ордеру від 15.05.2009р. Це дає підстави суду вважати, що отримані Відповідачем кошти на утримання дітей використані у їх інтересах, а не на власні потреби Відповідача, на що посилається Позивач.

При вирішенні справи в частині вимог Позивача про зменшення розміру аліментів, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Позивач просить зменшити розмір аліментних платежів посилаючись на те, що на його утриманні перебувають батьки-пенсіонери та брат, визнаний інвалідом І групи.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до наданих документів, брат Позивача - ОСОБА_7 -отримує пенсію по інвалідності з 1995 року, батьки Позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебувають на пенсії з 1999 та 1994 років відповідно.

Таким чином, всі ці обставини існували і на момент ухвалення рішення суду від 04.02.2004р. про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, а тому не можуть бути підставою для застосування ст. 192 СК України.

Твердження Позивача про те, що він несе і додаткові витрати на утримання дітей окрім аліментів, суд також не бере до уваги, оскільки Позивач визнав, що такі витрати він ніс і до рішення суду від 04.02.2004р.

Суд також не приймає до уваги пояснення представника Позивача, який вказав, що у зв’язку з тим, що Відповідачці матеріально допомагає її співмешканець, це є підставою для зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з Позивача, оскільки законом чітко передбачено, що саме батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а тому немає підстав для покладення таких обов’язків на співмешканця матері.

Зважаючи на викладене вище, позов слід залишити без задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 57-61, 123, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.