Справа № 2-601/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
02 червня 2009 р. м. Київ
Солом’янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Коробенко С. В.
при секретарі Маршалюк К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач у грудні 2008 року звернувся до суду та просив стягнути заборгованість з Відповідачів за договором кредиту в розмірі 373 514 гривні 74 копійок.
Свої вимоги мотивує тим, що 27.12.2007р. між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 (Відповідач-1) був укладений договір № 2451/ФКВ-07 про надання останній кредиту на суму 60000 доларів США з кінцевим терміном погашення 26.126.2032р. зі сплатою 14, 5 % річних за користування кредитними коштами.
Відповідно до умов даного договору Відповідач-1 щомісячно згідно затвердженого графіку погашення заборгованості, повинна була сплачувати кошти у визначеному розмірі в рахунок погашення заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитним коштами.
Відповідач-1 свої зобов’язання належним чином не виконувала, щомісячних платежів в рахунок погашення кредиту не вносила.
Посилаючись на ст. 1050 ЦК України Позивач зазначає, що в разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Відповідно до п.5.2 Кредитного договору, у випадку порушення зобов’язання в частині несплати чергового платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому, ніж передбаченого договором на суму прострочених процентів позикодавець нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу.
З огляду на викладене, загальна заборгованість Відповідача-1 за кредитним договором станом на день подання позову становить 64 573, 89 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.11.2008р. становило 373 514, 74 гривень, з яких:
• - 59200 доларів США (що станом на 17.11.2008р. становило 342 430, 56 грн) - кредитна заборгованість;
• - 5 026, 05 доларів США (що станом на 17.11.2008р. становило 29 072, 18 гривень) -заборгованість зі сплати процентів;
• - 2012, 00 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.
В забезпечення виконання зобов’язань Відповідачем-1 за договором кредиту, 27.12.2007 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_3 (Відповідач-2) був укладений договір поруки № 2451/ZФПOP-07.
Відповідно до умов Договору поруки, Відповідач-2 зобов’язався відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 його зобов’язань, що виникли із Кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі за повернення суми основного боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором. Відповідальність Відповідача-1 та Відповідача-2 є солідарною.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав у повному обсязі, просив стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість згідно наданих розрахунків у національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на 17.11.2008р.
Відповідачі у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте про причини своєї неявки суд не повідомили. У зв’язку з вищевикладеним, на підставі ст. 169 ЦПК України за згоди представника Позивача суд визнав можливим розглядати справу у відсутність Відповідачів із ухваленням заочного рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № 2451/ФКВ-07 про надання останній кредиту на суму 60000 доларів США з кінцевим терміном погашення 26.12.2032р. зі сплатою 14, 5 % річних за користування кредитними коштами, (а.с. 11-13). І
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору Кредитор (ТОВ «Укрпромбанк») надає Позичальнику (ОСОБА_1) кредит в сумі 60 000 доларів США і з сплатою 14, 5 % відсотків річних терміном до 26 грудня 2032 року із щомісячним погашенням кредиту відповідно до встановленого графіку.
Судом встановлено, що Позивач виконав умови договору та надав Відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 60 000 доларів США (а.с. 20).
Судом встановлено, що Відповідач ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконує, погашення кредиту відповідно до встановленого Кредитним договором графіку не здійснює.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом (2. «Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та інших платежів, передбачених Договором, Банк має право вимагати, а Позичальник зобов’язаний сплатити Банку неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.
Беручи до уваги викладене, Позивач скористався своїм правом вимоги дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Станом на день подання позовної заяви заборгованість Відповідача-1 перед Позивачем за договором про надання кредиту № 2451/ФКВ-07 від 27.12.2007р. згідно наданого розрахунку складала 64 573, 89 доларів США, що станом на 17.11.2008р. складало згідно офіційного курсу НБУ 373 514 гривень 74 копійки, з яких:
• - 59200 доларів США (що станом на її. 11.2008р. становило 342 430, 56 грн) - кредитна заборгованість;
• - 5 026, 05 доларів США (що станом на 17.11.2008р. становило 29 072, 18 гривень) -заборгованість зі сплати процентів;
• - 2012, 00 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.
Судом також встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань Відповідачем-1 за договором кредиту, між Позивачем та відповідачем ОСОБА_2 (Відповідач-2) був укладений договір поруки № 2451/ZФПOP-07 від 27.12.2007 року (а.с. 15).
Відповідно до п.1 вказаного Договору поручитель (ОСОБА_2) зобов’язується перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_1 усіх її зобов’язань перед Кредитором, що виникли з договору про надання кредиту № 2451/ФКВ-07 від 27.12.2007р. в повному обсязі.
Відповідно до п.3 Договору поруки Поручитель та Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги заявлені позивачем до Відповідачів про стягнення з них у солідарному порядку суми в розмірі 373 514 гривень 74 копійок є обгрунтованими і такими, які підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з Відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню сума державного мита в розмірі 1700 гривень та витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн., а всього 1730 гривень.
Керуючись ст. ст. 530, 536, 554, 1050, 1054, 1166 ЦК України, статтями 57-60, 169, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором № 2451/ФКВ-07 від 27.12.2007р. в розмірі 373 514 гривень 74 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» суми сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1730 гривень.
Рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.