Справа № 2-396 /09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Коробенко С. В.

при секретарі - Маршалюк К.О.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Київської обласної дирекції ВАТ HACK «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі.

Зокрема Позивач просив стягнути з ВАТ HACK «Оранта» на свою користь 8791, 23 грн у відшкодування матеріальної шкоди, а з ОСОБА_2 - 4965, 55 гривень матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди, розподіливши між Відповідачами судові витрати.

Свої вимоги Позивач мотивував тим, що 15 квітня 2008 року приблизно о 08 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Солом’янській відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю належного Позивачу автомобіля НОМЕР_1, під керуванням його дружини ОСОБА_3 та автомобіля марки «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2 (Відповідач-1).

Згідно постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, який порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди Позивачу була заподіяна матеріальна шкода, спричинена пошкодженням транспортного засобу «Сузукі», д/н НОМЕР_1. Розмір шкоди встановлений Звітом № 1346 експертного автотоварознавчого дослідження і складає 26656, 78 грн, яка складається з вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу досліджуваного транспортного засобу у розмірі 22201, 24 грн та величини втрати товарного вигляду (ВТВ) у розмірі 4455, 55 гривень.

Відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» Відповідач-1 застрахував свою відповідальність в ВАТ HACK «Оранта» (Відповідач-2). Позивачем були надані всі необхідні документи для страхового відшкодування, проте Відповідачем-2 було відшкодовано лише частину збитку розміром 14 546, 54 гривень.

Тому Позивач у судовому засіданні уточнив свої вимоги до Відповідача-2 і просить стягнути з нього суму матеріального збитку в розмірі 7144, 70 грн, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспорту за вирахуванням франшизи в розмірі 510 гривень та вже отриманої від Відповідача-2 суми.

Представник ВАТ HACK «Оранта» Москаленко І.М. у судовому засіданні проти позову заперечувала посилаючись на те, що страховою компанією усі зобов’язання перед Позивачем виконані в повному обсязі. Зокрема представник Відповідача-2 в усних поясненнях послався на те, що виплата відшкодування Позивачу була здійснена на підставі наданого останнім Заказу-наряду № 229/5 від 13.05.2008р., згідно якого вартість виконаних робіт по ремонту автомобіля Позивача становить 21836, 00 гривень. При цьому, згідно пояснень представника Відповідача-2, із вказаної суми була вирахувана Величина втрати товарного вигляду автомобіля та сума франшизи, в результаті чого було визначено суму для відшкодування Позивачу - 14 546, 54 гривень, яка і була йому сплачена в повному обсязі.

Натомість згідно письмових пояснень, підписаних іншим представником ВАТ HACK «Оранта» - Міхно В.Б., вбачається, що страхове відшкодування було виплачене Позивачу не на підставі Заказу-наряду № 229/5 від 13.05.2008р. чи Звіту № 1346 експертного автотоварознавчого дослідження, достовірність та справедливість яких поставлена Відповідачем-2 під сумнів, а на підставі Акту № 1991 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14.08.2008р., копія якого міститься в матеріалах справи. Згідно вказаного Акту № 1991 сума матеріального збитку, завданого Позивачу, без урахування втрати товарного вигляду становить саме 14546, 54 гривень, і ця сума виплачена Позивачу в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи на підставі ст. 74 ЦПК України був повідомлений через засоби масової інформації, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України за згоди інших осіб, які беруть участь у справі, ухвалив розглядати справу на підставі наявних у справі матеріалів у відсутність Відповідача ОСОБА_2, оскільки його неявка не перешкоджає правильному вирішенню справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача-2, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Сузукі», д/н НОМЕР_1 (а.с. 10). Згідно довідки АКІБ «Укрсиббанк» ОСОБА_1 достроково виконав всі зобов’язання за кредитним договором № 11135351000 від 29.03.2007р.

15 квітня 2008 року приблизно о 08 год. 20 хв. в м. Києві на вул. Солом’янській відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю належного Позивачу автомобіля НОМЕР_1, під керуванням його дружини ОСОБА_3 та автомобіля марки «ГАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2

Згідно постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 18 квітня 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, який порушив пункти 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, (а.с. 8).

Позивачем надано суду Звіт № 1346 від 30.05.2008р. експертного автотоварознавчого дослідження, з якого вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, становить 26 656, 78 гривень, з яких 4455, 55 гривень - це величина втрати товарного вигляду, (а.с. 15-16).

Суду також надано заказ-наряд № 229/5 від 13.05.2008р. не ремонт та технічне обслуговування автомобіля НОМЕР_1, згідно якого фактична вартість ремонту автомобіля складає 21 836, 00 гривень.

Судом встановлено, що Відповідач-1 застрахував свою відповідальність в ВАТ HACK «Оранта» згідно Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

Відповідно до ст. 29 вищевказаного Закону страхова компанія відшкодовує витрати пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Крім того, згідно ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка становить 510 грн. відповідно до укладеного полісу.

Відповідно до п.7 ст. 32 Закону страховиком не відшкодовується втрата товарного вигляду транспортного засобу.

Стаття 1194 Цивільного кодексу встановлює, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, Відповідач-1 несе перед Позивачем зобов’язання із відшкодування йому матеріальної шкоди у вигляді величини ВТВ транспортного засобу та суми франшизи. З урахуванням висновків Звіту № 1346 від 30.05.2008р. експертного автотоварознавчого дослідження, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Позивача сума в розмірі 4965, 55 гривень (4455, 55 + 510).

Відповідач-2 несе зобов’язання перед Позивачем із сплати відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту його зносу.

Суд не погоджується з позицією Представника Відповідача-2 у судовому засіданні, згідно якої Відповідач-2 цілком обгрунтовано, здійснюючи виплату страхового відшкодування Позивачу на підставі поданого заказ-наряду № 229/5 від 13.05.2008р., зменшив вказану у ньому суму на розмір франшизи, коефіцієнт зносу транспортного засобу та величину втрати товарного вигляду автомобіля.

При цьому суд керується тим, що відповідно до затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 p. N 142/5/2092 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» величина втрати товарної вартості (ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості ДТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, у порівнянні з ринковою вартістю подібного непошкодженого ДТЗ.

Згідно п.8.5.1 Методики величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження ДТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту запасних частин, які перебували в ужитку чи в ремонті.

З огляду на викладене, вартість ремонтних робіт не може включати в себе величину втрати вартості транспортного засобу, натомість вартість ремонтних робіт та величина втрати товарної вартості у сумі фактично складають розмір матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу.

Щодо пояснень представника Відповідача-2 про зменшення вартості ремонтних робіт згідно заказ-наряду № 229/5 від 13.05.2008р. на коефіцієнт зносу транспортного засобу, то тут суд також керується зазначеною вище Методикою.

Так, відповідно до абзацу 2 п.7.25 Методики, значення експлуатаційного зносу для нових складових та для складових ДТЗ, строк експлуатації яких не перевищує двох років, приймається таким, що дорівнює нулю, окрім встановлених виключень, до яких обставини даної справи не відносяться.

Згідно наявної в справі копії технічного паспорту автомобіля «Сузукі», д/н АІ99АХ, він випущений в 2006 році а був придбаний Позивачем в 2007 році. Таким чином, строк експлуатації автомобіля не перевищує двох років, а тому коефіцієнт його експлуатаційного зносу дорівнює нулю. Це підтверджується і пунктом 1.3 дослідження у Звіті експертного автотоварознавчого дослідження № 1346 від 30.05.2008р., виконаного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт».

За таких обставин єдиною обгрунтованою позицією представника Відповідача-2 у судовому засіданні є необхідність зменшення вартості ремонтних робіт згідно заказ-наряду № 229/5 від 13.05.2008р. на суму франшизи (510 гривень).

Оцінюючи наявні в справі Звіт експертного автотоварознавчого дослідження № 1346 від 30.05.2008р., виконаного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», та Акт № 1991 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14.08.2008р., виконаний аварійним комісаром ОСОБА_6 (а.с. 62-64), якими розраховуються різні розміри відновлювального ремонту автомобіля Позивача - 22201, 24 гривень та 14546, 54 гривень відповідно, суд надає перевагу першому у зв’язку наступним.

Так, всупереч вже зазначеному вище абзацу 2 п.7.25 Методики, аварійним комісаром ОСОБА_6 за формулою, яка не підлягає застосуванню в даному випадку, було розраховано коефіцієнт експлуатаційного зносу транспортного засобу в розмірі 0, 14. В подальшому даний коефіцієнт був використаний при визначенні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, що автоматично призвело до отримання невірного результату дослідження, який не може бути врахований судом при вирішення справи по суті.

Крім того, суд ставить під сумнів твердження у письмовому поясненні представника Відповідача-2, про те що ВАТ HACK «Оранта» при виплаті відшкодування Позивачу керувалось саме Актом № 1991 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14.08.2008р., оскільки при виплаті відшкодування Страховиком не сплачується розмір франшизи, а якщо додати до виплаченої Відповідачем-2 Позивачу суми розмір франшизи 510 гривень, то є підстави вважати,  що ВАТ HACK «Оранта» виходило з суми відновлювального ремонту, який становить 15 056, 54 гривень. А така вартість відновлювального ремонту не підтверджується не тільки вказаним Актом, а і будь-якими іншими матеріалами справи.

Разом з тим, беручи до уваги Звіт експертного автотоварознавчого дослідження № 1346 від 30.05.2008р., виконаного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» та заказ-наряд № 229/5 від 13.05.2008р. складений ТОВ «Автоцентр», суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до цивільного законодавства, відшкодуванню підлягають реальні збитки, а саме -фактичні витрати понесені Позивачем на відновлення свого транспортного засобу в розмірі 21 836, 00 гривень, вказані у заказ-наряді № 229/5 від 13.05.2008р.

Відшкодування цієї суми за вирахуванням розміру франшизи віднесено до обов’язків ВАТ HACK «Оранта» як страховика цивільної відповідальності водія ОСОБА_2

Розмір заборгованості Відловідача-2 перед Позивачем визначається наступним розрахунком: 21836, 00 грн - 510 грн (франшиза) - 14546, 54 грн (здійснена раніше виплата) = 6779, 46 грн

Таким чином, з Відповідача-2 підлягає стягненню на користь Позивача сума в розмірі 6779, 46 гривень, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, суд керується наступним.

Згідно статті.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Стаття 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачає, що якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним, що неправомірними діями ОСОБА_2, які виявились у вчиненні винних дій, які призвели до пошкодження власності Позивача, останньому заподіяно моральну шкоду, яка виражається в моральних переживаннях з приводу настання дорожньо-транспортної пригоди, вимушеними змінами у способі життя та витрачанням часу на пошук можливостей та коштів з метою подолання наслідків пошкодження транспортного засобу.

Разом з тим, суд вважає, що розмір компенсації за завдану йому моральну шкоду Позивачем завищений. Найбільш достатньою, необхідною та справедливою, на думку суду, є компенсація за заподіяну шкоду в розмірі 2000 гривень, яка і підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з ВАТ HACK «Оранта» підлягає стягненню на користь Позивача сума державного мита в розмірі 67, 80 гривень та половина витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн.

З ОСОБА_2 підлягає стягненню сума державного мита в розмірі 58, 16 гривень, понесені Позивачем витрати на розміщення оголошення у засобах масової інформації в розмірі 420 гривень та половина витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого Акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 6 779, 46 грн (шість тисяч сімсот сімдесят дев’ять грн 46 коп.) у відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати в розмірі 82, 80 грн (вісімдесят дві грн. 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4965, 55 грн (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят п’ять грн 55 коп.) у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 грн (дві тисячі грн) моральної шкоди та судові витрати в розмірі 493, 16 грн (чотириста дев’яносто три грн 16 коп).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана через Солом’янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.