УКРАЇНА
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-2-50
2011р.
31 січня 2011 р. Первомайський міський суд Луганської області
в складі : головуючого судді Пащенко Л.В.
при секретарі Жиляковій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні ним, -
В с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилаючись на те, що спірна трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить йому та відповідачам на праві спільної часткової власності згідно свідоцтва на право власності на житло, виданого Первомайським МГПБТІ від 11.10.1994 року №756. Кожен з них є власником ј частини житлового приміщення. Квартира складається з трьох кімнат. Відповідачі прописані у квартирі. Після розірвання шлюбу між ним та відповідачкою ОСОБА_2 він змушений був піти жити до належної йому на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_2, бо відповідачі замінили замки на вхідних дверях квартири, перешкоджаючи йому користуватися своїм житловим приміщенням. Не бажають добровільно виділити йому найменшу кімнату.
Згідно зі ст.155 ЖК України власник квартирі чи її частки не може бути позбавлений права користування житловим приміщенням, крім випадків, передбачених законодавством.
Володіння користування і розпорядження майном при спільній частковій власності відповідно до вимог ст.113 ЦК України проводиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди спір вирішується судом.
Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав.
Беручи до уваги, що він є власником даного житла і йому належить ј частина цієї квартири, просить суд виділити йому в користування одну найменшу кімнату.
При встановленні порядку користування житловим приміщенням йому може бути виділена житлова кімната спальня, бо вона є найменшою.
Відповідачам, так як вони є членами однієї сім’ї може бути виділено дві кімнати: зал та спальня, а інші приміщення квартири залишити у спільному користування: коридор, туалет, ванну кімнату, кухню, балкон.
Такий порядок користування житловим приміщенням є найбільш зручним для сторін стосовно умов розташування кімнат у спірній квартирі.
Просить суд вселити його у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, встановити порядок користування вказаним житловим приміщенням, виділивши йому найменшу кімнату –спальню, підсобні приміщення: коридор, туалет, ванну кімнату, кухню, балкон, залишити у спільному користуванні. Зобов’язати відповідачів не перешкоджати користуванню виділеною йому житловою площею та підсобними приміщеннями квартири.
Позивач ОСОБА_1 в судове засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що з 2006 року вона з позивачем не проживає, т.я. вони розірвали шлюб. Він переїхав в свою квартиру на АДРЕСА_2 де проживає зі співмешканкою. Вона мешкає в спірній квартирі разом з донькою ОСОБА_3, яка є інвалідом 2 групи по психічному захворюванню. Друга донька ОСОБА_4 в квартирі не проживає, живе окремо зі своєю сім’єю. З позивачем відносини не склалися, часто виникали сварки, бійки. Вона зверталась до міліції з заявою. Позивач залишив сім’ю сам, його ніхто не виганяв. Ключі він залишив доньці. Причиною його звернення до суду є те, що з нього було стягнуто аліменти на утримання непрацездатної доньки. При розірванні шлюбу йому залишилась дача, спору про поділ майна не було. Вважає спільне проживання в квартирі не можливе.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечує, посилаючись на те, що позивач є її рідним батьком, а відповідачка ОСОБА_2- її матір’ю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В суді встановлено, що співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_1 э позивач, якому належить 1\4 частина квартири, його колишня дружина та дві доньки, яким належить по 1\4 частині квартири кожному.
Відповідно до довідки Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації станом на 01.09.2010р. за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на 1\4 частину квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на житло, виданого Первомайським ХБ по приватизації ДЖФ 11.10.1994 року №756 (а.с.7)
Відповідно до довідки УЖКГ та КБ Виконавчого комітету Первомайської міської ради ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 8)
Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 13 червня 2006 року (а.с.9).
Власність двох чи більше осіб із залученням часток кожного з них у праві власності є відповідно до ст.. 356 ЦК України спільною частковою власністю.
Стаття 361 ЦК України передбачає, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Позивач, як власник 1\4 частини квартири вправі користуватися своєю власністю.
Відмовляючи в задоволенні вимог про виділення в натурі позивачу частини квартири, що є спільною частковою власністю - найменшої кімнати - спальні та залишення у спільному користуванні підсобних приміщень, суд виходив з того, що згода співвласників квартири на виділення відсутня, виділ частки в квартирі в натурі неможливий, оскільки кожній із сторін неможливо виділити відокремлену частину квартири з самостійним виходом, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Відповідно до ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників , які володіють і користуються спільним майном , відповідної матеріальної компенсації.
Таким чином, в суді достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є власником ј частини квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, тому має право користування своєю часткою.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.. 356, 357, 358, 361 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1
Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1
З повним рішенням суду особи, які брали участь у справі, можуть ознайомитись з 5 лютого 2011 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Первомайського міського суду Л.В. Пащенко