Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И   

          10 січня 2011року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                 Олещенко Л.Б..

при секретарі:                                                                                 Настоящої М.С.   .

за участю позивачки                                                                                  ОСОБА_1

за участю відповідачки                                                                              ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

                                                             ВСТАНОВИВ :

              Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2, в якій просила встановити факт прийняття нею спадщини після  смерті  батька ОСОБА_3 та визнати за нею право власності  на АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька. В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4,якому на підставі договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою  від 22.03.1962 року була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м.Донецьку, на якій він збудував будинок.

       Спадкоємицею після його смерті була його дружина-ОСОБА_5, яка доводилася позивачці і відповідачці  бабцею . Вона фактично прийняла спадщину, оскільки після смерті чоловіка  залишалася проживати у вказаному будинку.  ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5.  померла.  Спадкоємцем після її смерті був  її син-  ОСОБА_3., який фактично прийняв спадщину, оскільки  на свій розсуд почав розпоряджатися цим будинком, оплачувати комунальні послуги, робити косметичний ремонт.  ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 помер і його спадкоємицями стали його доньки –позивачка і відповідачка.  У встановлений законом строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але фактично вступила в управління та володіння спірним майном , тому що після смерті батька доглядала за будинком, сплачувала комунальні послуги.  Відповідачка  спадщину після смерті батька не прийняла  ні юридично ні фактично.  В грудні 2010 року, вона-позивачка  звернулась до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини , але нотаріус їй повідомила , що необхідно звернутися до суду, так як право власності на спадкодавця не оформлено.

                  В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої вимоги.

    Відповідачка ОСОБА_2 визнала позов своєї сестри –ОСОБА_3.

                  Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні   ви

моги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

     Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 у безстрокове користування була надана земельна ділянка  по АДРЕСА_1 у м. Донецьку, згідно договору від 22.03.1962 року, зареєстрованого в КП  БТІ м.Донецька 14.02.1963 року.  На зазначеній земельній ділянці було збудовано будинок, в якому мешкав останній. ІНФОРМАЦІЯ_1 року  ОСОБА_4 помер і в будинку залишилась проживати його дружина –ОСОБА_5, яка відповідно до ст.549 ЦК України (в редакціі 1963 року) прийняла спадщину після його смерті ,оскільки фактично вступила в управління і володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла і її спадкоємцем був її син –ОСОБА_3, який також фактично вступив у володіння  майном , що залишилось після смерті його матері.

      ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 помер. Його спадкоємцями є сторони по справі –доньки : ОСОБА_1 і ОСОБА_2

       Судом встановлено , що відповідачка  ОСОБА_2   спадщину після смерті свого батька не приймала . що підтвердила в судовому засіданні і остання.  В свою чергу, позивачка  прийняла спадщину як то передбачає ст.549 ЦК України (в ред.1963р.), оскільки  фактично вступила в управління і володіння майном , що залишилось після смерті її батька, бо доглядає за будинком, несе витрати по його утриманню, а також зареєстрована в цьому будинку з 22 .07. 1993 року, ще за життя батька.

       Таким чином, суд вважає, що вимоги позивачки в частині  встановлення факту прийняття нею спадщини після смерті її батька          підлягають задоволенню.

                    Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок вважається самочинним будівництвом, якщо він збудований без належного дозволу, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього. Згідно договору від 22.03.1962р. про надання ОСОБА_4  у безстрокове користування земельної ділянки  по АДРЕСА_1 у м.Донецьку , останній забов’язаний  проводити будівництво  на цій земельній ділянці забудов і споруд  із суворим додержанням проекту затвердженого управлінням головного архітектора, виконкому районної Ради, та після повного завершення будівництва  відповідною комісією вирішити питання прийняття будинку в експлуатацію.  Вказані вимоги ОСОБА_4 виконано не було.  Як  зазначила позивачка, на вказаний спірний будинок , жодної документації : проекту, відповідності його санітарним, пожежним, технічним та іншим нормам не існує.

        Відповідно до даних КП  БТІ м.Донецька  зазначене домоволодіння  проінвентарізоване  на ім’я ОСОБА_4 на підставі договору про надання земельної ділянки у безстрокове користування від 22.03.1962р., правовстановлюючи документи в КП БТІ для реєстрації власником не надавалися. Паспортних(          анкетних) відомостей про власників нерухомого майна КП БТІ не має.

        Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 постанови № 7 від 30.05.2008р. „Про судову практику у справах про спадкування”, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

         Ніяких доказів, які би  підтверджували  участь ОСОБА_4 у будівництві  спірного житлового будинку та використані  ним  при цьому будівельні матеріали, позивачкою суду також не надано.

         За таких обставин у суду не має ніяких  передбачених законом підстав для визнання за позивачкою права  власності в порядку спадкування  після смерті її батька на вказаний будинок, розташований по АДРЕСА_1 у м.Донецьку, і в цій частині в її позовних вимогах  необхідно відмовити.

                   На підставі ст.ст.524,525,529,548,549ЦК України(в ред.1963р.),ст.376ЦК України, та керуючись ст.ст. 10,60,209,212-215 ЦПК України, суд –

                                                             ВИРІШИВ :

            Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт прийняття  спадщини  ОСОБА_1  після смерті її батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

           В позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на АДРЕСА_1 у м.Донецьку в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 –відмовити.

           Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м.Донецька шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

            Суддя :